Небієрідзе Борис Костянтинович — Вікіпедія

Борис Небієрідзе
ბორის ნებიერიძე
Б.К. Небієрідзе
Дата народження	16 липня 1942(1942-07-16)
Місце народження	Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Дата смерті	4 лютого 2008(2008-02-04) (65 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Професія	кінорежисер, сценарист, актор
Alma mater	Грузинський технічний університет і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності	1974—2006
IMDb	ID 0623881

Борис Костянтинович Небієрідзе (груз. ბორის ნებიერიძე; нар. 16 липня 1942, Тбілісі — пом. 4 лютого 2008, Київ) — радянський і український кінорежисер, сценарист та актор грузинського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Борис Костянтинович Небієрідзе народився 16 липня 1942 року в Тбілісі.

У 1967 році закінчив Тбіліський політехнічний інститут, у 1974 році — факультет режисури Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка).

Працював асистентом звукорежисера і звукорежисером студії «Укрхроніка». З 1974 року — режисер кіностудії «Укртелефільм». З 1995 по 2003 був режисером українського серіалу «Роксолана».

З 2004 року Борис Небієрідзе знімав серіали для російського телебачення на студії Романа Балаяна «Ілюзіон-фільм».

Помер 4 лютого 2008 року внаслідок затяжної хвороби у Києві.^[1] Похований на Байковому кладовищі 6 лютого.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Сценарист[ред. | ред. код]

• 1982 — Фауст (фільм-опера) — у співавт.
• 1991 — Вбивство в Саншайн-Менор
• 1994 — Людина з команди «Альфа»
• 1999 — Сьома каблучка чаклунки

Актор[ред. | ред. код]

• 1985 — Вантаж без маркування
• 1992 — Серця трьох

Режисер-постановник[ред. | ред. код]

• 1981 — Осіння дорога до мами / рос. «Осенняя дорога к маме» (к/м)
• 1982 — Фауст (фільм-опера)
• 1984 — Іванко і цар Поганин
• 1986 — Червоні черевички
• 1987 — Борис Годунов
• 1987 — Дискжокей
• 1989 — Гори димлять
• 1990 — Фуфель
• 1992 — Фатальні діаманти (рос. Алмазы шаха)
• 1992 — Вбивство в Саншайн-Менор
• 1992 — Людина з команди «Альфа»
• 1994 — Веселенька поїздка
• 1996–2003 — Роксолана (телесеріал)
• 1999 — Сьомий Перстень Чаклунки (рос. Кольца всевластия) (міні-серіал)
• 2002 — Лялька (разом з Владіміром Попковым)
• 2005 — Золоті хлопці
• 2006 — Кривавий друг
• 2007 — Золоті хлопці 2

Режисер музичних кліпів[ред. | ред. код]

• 2000 — Павло Зібров «Істамбул»^[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Борис Небієрідзе на сайті KINO-КОЛО

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво AllMovie · DzygaMDB · Internet Movie Database · KinoPoisk.ru · Kino-Teatr.ru · The Movie Database Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль GKG: /g/12129_lh

п о р Фільми Бориса Небієрідзе «Осіння дорога до мами» (1981) · «Фауст» (1982) · «Іванко і цар Поганин» (1984) · «Червоні черевички» (1986) · «Борис Годунов» (1987) · «Дискжокей» (1987) · «Гори димлять» (1989)  · «Фуфель» (1990) · «Фатальні діаманти» (1992)  · «Вбивство в Саншайн-Менор» (1992)  · «Людина з команди „Альфа“» (1992)  · «Веселенька поїздка» (1994)  · «Роксолана» (1996-2003)  · «Сьомий Перстень Чаклунки» (1999)  · «Лялька» (2002)  · «Золоті хлопці» (2005)  · «Кривавий друг» (2006)  · «Золоті хлопці 2» (2007)