Борисов Іван Григорович — Вікіпедія

Борисов Іван Григорович
Народження 28 вересня 1921(1921-09-28)
Московська область
Смерть 10 серпня 1954(1954-08-10) (32 роки)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
Партія ВКП(б)
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За взяття Берліна» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
CMNS: Борисов Іван Григорович у Вікісховищі

Іван Григорович Борисов (28 вересня 1921, селище Шелухино, Луховицький район, Московська область, Росія — 1954, Москва, РРФСР) — радянський військовий льотчик, майор Радянської Армії, учасник Радянсько-німецької війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Життєпис[ред. | ред. код]

В 1940 був призваний на службу в РСЧА, вступив військової школу пілотів. Через початок Радянсько-німецької війни був достроково випущений у званні сержанта. 28 червня 1941 був призначений пілотом 309-го винищувального авіаполку Московського району ППО, потім протягом року служив у Москві. 1 липня 1942 був переведений в 4-й винищувальний авіаполк, брав участь у боях на Брянському і Сталінградському фронтах.

Під Сталінградом був призначений в одну пару з Амет-Ханом Султаном. До осені 1942 збив 3 ворожих літака. У жовтні 1942 року разом з Амет-Ханом був зарахований в 9-й гвардійський авіаполк під командуванням Льва Шестакова, сформований з ініціативи командувача 8-ї повітряної армії Тимофія Хрюкіна. Там був призначений командиром ланки. 3 лютого 1943 отримав звання молодшого лейтенанта.

Брав участь у боях за визволення Ростовської області в парі з Амет-Ханом. 22 березня, прикриваючи ведучого від ворожої авіації, був поранений, але зміг посадити пошкоджений літак на аеродромі.

До осені 1943 гвардії старший лейтенант Іван Борисов командував ланкою 9-го гвардійської винищувального авіаполку 6-ї гвардійської винищувальної авіадивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту.

До осені 1943 року здійснив 210 бойових вильотів, взяв участь у 80 повітряних боях, особисто збив 10 літаків та 8 — у групі.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2 Ордена Червоного Прапора

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бодрихин Н. Г. Советские асы. М., 1998. (рос.)