Борзов Олександр Олександрович — Вікіпедія

Борзов Олександр Олександрович
Народився 29 липня (10 серпня) 1874
Воронеж, Російська імперія[1]
Помер 6 березня 1939(1939-03-06)[1] (64 роки)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність географ, картограф
Галузь фізична географія
Alma mater фізико-математичний факультет Московського університетуd
Науковий ступінь доктор географічних наук
Науковий керівник Анучин Дмитро Миколайович
Вчителі Анучин Дмитро Миколайович
Знання мов російська[2]
Заклад МДУ
Нагороди
Заслужений діяч науки РРФСР

Олекса́ндр Олекса́ндрович Борзо́в (*10 серпня 1874, Воронеж — †6 березня 1939, Москва) — російський географ, заслужений діяч наук РРФСР (з 1935), професор Московського університету (з 1918).

Народився у Воронежі. Проводив геоморфологічні дослідження в Підмосков'ї, Приураллі, в басейні Південного Бугу. Вивчав питання розвитку акумулятивного рельєфу, створив теорію асиметрії річкових схилів і межиріч. Зробив перший опис з орографії і геоморфології європейської частини СРСР. Брав участь у складанні і редагуванні карт, в тому числі «Великого радянського атласу світу».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Борзов Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. CONOR.Sl

Джерела[ред. | ред. код]