Боніфацій I Монферратський — Вікіпедія

Боніфацій I Монферратський
Народився 1150[3][1][…] або 1150
П'ємонт, Італія
Помер 4 вересня 1207(1207-09-04)[1][2]
Mosynopolisd, Iasmos Municipalityd, Rhodope Regional Unitd, Східна Македонія та Фракія, Македонія та Фракіяd, Греція
·загиблий у бою
Діяльність монарх
Титул маркграф і Маркіз
Посада marquis of Montferratd
Військове звання лицар
Рід Алерамічіd
Батько Гульєльмо V Алерамічіd[2][4]
Мати Ютта фон Бабенберг[2][4]
Брати, сестри Azalaïs of Montferratd, Конрад Монфератський[2], Renier of Montferratd, William of Montferratd і Beatrice del Monferratod
У шлюбі з Elena di Boscod[5][2], Jeanne of Antiochd[5], Марія Маргарита Угорська[2] і Eleonora di Savoiad
Діти William VI, Marquess of Montferratd[2][4], Деметрій (король Фессалоніки)[1] і Agnes of Montferratd

Боніфацій I Монферратський обраний лідером Четвертого хрестового походу

Боніфацій I Монферратський (11501207) — маркграф Монферратський. Син Гільєльмо V, маркграфа де Монферрата, на прізвисько Старий, та Юдит Австрійської. Брат Рень'є[ru], Гільєльмо Довгого Меча і Конрада Монферратского, один з очільників Четвертого хрестового походу.

На завойованих візантійських територіях у Греції та Малій Азії утворилася Латинська імперія — держава хрестоносців на Сході. У зв'язку з появою нової держави виникла необхідність вибрати імператора з числа керівників походу. Боніфацій не став імператором, проте став королем Фессалонікійським. У 1191—1193 роках воював на стороні імператорів Фрідріха I і Генріха VI проти Ломбардскої ліги, 1194 року проти Сицилії.

Був убитий в битві з болгарами 4 вересня 1207 в південній частині Родоп. Йому відрізали голову і відіслали її до царя Калояна у Тирново.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]