Бокшай Еміліян — Вікіпедія

Бокшай Еміліян
Народився	1889
Помер	1976[1]
Країна	Карпатська Україна  Чехословаччина
Діяльність	священник, журналіст, педагог, видавець, греко-католицький священник, катехит
Галузь	журналістика[2], видавнича справа[2], катехізація[2] і греко-католицькі церкви[2]
Знання мов	українська[2] і слов'янські мови[2]

Еміліян Бокшай (1889 — 1976) — український священик, журналіст, церковний і педагогічний діяч на Закарпатті.

Працював викладачем релігії в Ужгородській гімназії, написав низку шкільних підручників, між іншим «Исторія Церкви Христовой» (1934) і «Мадярсько-руський словар».

Був журналістом та редактором кількох закарпатських газет. Разом з Августином Волошиним працював у редакціях двох газет: у 1918 році був помічником редактора науково-популярного тижневика «Наука», з 1921 — редактором духовної газети «Благовістник». У 1935—1938 роках видавав газету «Неділя», яка друкувалася «язичієм» і пропагувала політичне русинство та «малий русинізм», відмежовуючи закарпатських українців від інших.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3..
• Волошин А. І. Вибрані твори / Упорядкування, вступна стаття та примітки О. В. Мишанича. — Ужгород: ВАТ "Видавництво "Закарпаття", 2002. — 528 с., іл. [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.