Бойцун Стефанія Костянтинівна — Вікіпедія

Бойцун Стефанія Костянтинівна
Народилася	26 червня 1929(1929-06-26) місто Новий Сонч, тепер Польща
Померла	невідомо
Національність	українка
Діяльність	державна діячка
Партія	КПРС
Нагороди

Стефанія Костянтинівна Бойцун (нар. 26 червня 1929(19290626), місто Новий Сонч, тепер Польща — ?) — українська радянська діячка, голова колгоспу «Червоний маяк» Тернопільського району, голова Тернопільського райвиконкому Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у бідній селянській сім'ї Костянтина Жовнірчика. У 1945 році була разом із родиною переселена із Польщі до Тернопільської області.

У 1947—1953 роках — лаборант, директор Зборівського маслозаводу Тернопільської області.

У 1953—1962 роках — голова колгоспу імені Лесі Українки села Дубівці Тернопільського району Тернопільської області.

Член КПРС.

У 1960 році закінчила заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1962—1971 роках — голова колгоспу «Червоний маяк» села Чистилів Тернопільського району Тернопільської області.

У червні 1971—1976 роках — голова виконавчого комітету Тернопільської районної ради депутатів трудящих Тернопільської області.

У 1976—1985 роках — голова Тернопільського обласного комітету профспілки працівників побуту і комунальних підприємств.

Потім — на пенсії у місті Тернополі.

Нагороди[ред. | ред. код]

• орден Леніна (31.12.1965)
• орден «Знак Пошани» (1963)
• медалі

Джерела[ред. | ред. код]

• газета «Вільне життя» (Тернопіль) — 1971 рік — травень.

Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.