Бойко Іван Миколайович — Вікіпедія

Бойко Іван Миколайович
Народився	1919; Конюхи; Тернопільщина
Помер	23 грудня 2016; Куритиба
Громадянство	Бразилія
Національність	українець
Діяльність	громадський активіст
	Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бойко.

Іва́н Микола́йович Бо́йко (1919—2016) — представник української громади Бразилії, майстер-бандурист.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1919 року в селі Конюхи (нині Тернопільського району ).^[1]

Член ОУН. 1942 року Іван потрапив на примусові роботи до Німеччини, де пробув до 1945-го. 1948 року з дружиною Ганною емігрував до Бразилії.^[2]

Працював на різних роботах, а з виходом на пенсію став виготовляти бандури.

42 роки прожив «особою без громадянства» — не мав документів про своє народження. Лише 1990 року отримав громадянство Бразилії.

Став героєм документального фільму бразильського режисера Гуту Пашко «Іван» («Iván: De Volta Para o Passado»; 2005) — у 2015—2016 роках показаний на кількох кінофестивалях та у кінотеатрах Бразилії — в Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Бразиліа^[3]. 2011 року демонстрований у Львові^[4].

2010 року зміг відвідати Україну, зустріти сестру та її родину, впасти на коліна та поцілувати рідний поріг.

Помер 2016 року в Куритибі^[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України/^[6]