Боги — Вікіпедія

Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Боги давньоєгипетської релігії: Осіріс, Анубіс і Гор
Ключові поняття
Категорія Категорія • Портал
Ця стаття — про божества або богів з немонотеїстичної перспективи. Див. Бог для інформації про монотеїстичні концепції.

Боги́ (божества́) — надприродні істоти, котрим у віруваннях приписується здатність контролювати певні аспекти буття. Часто боги є персоніфікаціями сил природи чи соціальних явищ, які наділяються якостями людей чи тварин. Через ритуали відбувається зв'язок людей з божествами в формі магічного обміну: за поклоніння чи жертвопринесення богам людина очікує їхнього заступництва, прихильності чи відвернення шкоди. У переносному значення боги — предмет шанування чи поклоніння взагалі.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово «бог», як і його відповідники в стародавніх індоєвропейських мовах, первісно вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сила, що контролює певні блага. Споріднене з давньоіндійським bhágas — «дарувальник, господар», давньоперським baga-, авестійським baɣa — «господь», «бог», що походять від давньоіндійського bhájati, bhájatē — «наділяє, ділить», чи авестійського baχšaiti — «бере участь», що в свою чергу походить відповідно від давньоіндійського bhágas — «надбання, щастя», чи авестійського baɣa-, baga- «доля, участь»[1].

У романських мовах слова на позначення богів (наприклад, англійське deity) походять від латинського deus — «бог», а воно від праіндоєвропейського *deiwos із тим же значенням. Воно ж утворене від *dyeu-  — «сяяти». У різних індоєвропейських мовах від *dyeu- також походять слова, що означають «день»[2].

В усіх індоєвропейських культурах виділяються божества чоловічого та жіночого роду[3].

Характеристики богів[ред. | ред. код]

Кожне божество зазвичай керує певним одним явищем чи об'єктом — Сонцем, вітром тощо, або діяльністю — ковальством, війною, та/або уособлює їх[4][5]. Традиційно божества уявляються як люди (див. антропоморфізм), хоча часто наділяються рисами тварин, що відображають їхні якості (див. зооморфізм)[6]. Наприклад, давньоєгипетський бог-уособлення сонця Гор зображався з головою сокола за гострий зір цього птаха, що символізує всевидющість бога, або й цілком як сокіл, що подібно до сонця перебуває в польоті високо над землею. Зображення божества називається ідолом[7][8].

Під богами могли розумітися як втілені сили природи та суспільства, так і люди (правителі). Зокрема, традиція вважати правителів богами притаманна східним релігіям. Богами вважалися єгипетські фараони, царі Межиріччя, японські імператори, а також імператори Римської імперії[9]. В той же час багато монархів (наприклад, царі Стародавньої Греції), не будучи богами, вважалися нащадками богів[10]. Особа, народжена від зв'язку божества з людиною, чи наділена силою божества, має назву напівбог[11].

Зазвичай боги уявляються безсмертними, проте мають ті ж потреби, що й люди: харчуються, розважаються, розмножуються. Боги можуть відчувати емоції: гніватися, радіти, бути доброзичливими або неприязними і мстивим[5][12]. Цим визначається характер ритуальної взаємодії людей з ними: прославляння, принесення тих чи інших жертв, традиції їх іменування та зображування[13].

Сукупність богів певної релігії зветься пантеоном. У багатьох традиціях у пантеоні виділяється верховне божество, або найбільш гідне поклоніння. Іноді буває важко провести межу між монотеїзмом і політеїзмом, як у випадках, коли різні божества уявляються проявами єдиної сутності[14].

Історію появи богів і створення ними світу таким, який він відомий тепер, описують міфи. Зазвичай перелік і функції богів уявляються сталими. Будь-які зміни в цьому плані відбувалися в невизначеному міфічному минулому[15].

Боги зазвичай уявляються як невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в надприродних місцях (Небеса, потойбічний світ тощо)[16][17] або в святинях (храмах, священних місцевостях, ідолах)[18][8].

Походження віри в богів[ред. | ред. код]

Згідно з Едвардом Тайлором, віра в богів є наслідком антропоморфізації довкілля — наділення істот, явищ людськими якостями. Таким чином людина намагається зрозуміти влаштування світобудови та виробити доцільні шляхи взаємодії з довкіллям або впливу на нього[19].

Еміль Дюркгайм вважав, що релігія взагалі, і віра в богів зокрема, має соціальну природу. Вона слугує для об'єднання суспільства, задання загальних цінностей та норм. Функції богів та відносини між ними відображають структуру суспільства, а його єдність символізує тотем, який слугує предметом поклоніння. Що складніше суспільство, то більше в уяві людей виникає богів, змінюються приписувані їм заняття. Стосунки людей і богів та богів з богами також уявляються за зразком людського суспільства. На думку Дюркгейма, віра в богів успадкована і сучасною цивілізацією, тільки проявляється і інших культах, наприклад, політичних[20]. Сергій Токарев стверджував, що образи та функції богів виникають з відображення умов життя людей[21].

Герберт Спенсер виводив походження віри в богів з культу предків, яким для покровительства живим потрібні жертвопринесення. На основі «годування» померлих розвинулися уявлення про духів і богів, які вимагають жертв. Конрад Прейс вбачав у богах втілення магічних сил. Пізніший прояв цього — середньовічні уявлення про диявола як джерело чаклунства та покровителя відьом[21].

Згідно з Мірча Еліаде, поява поняття сакрального передує появі релігії. Людське життя визначається розділенням часу, простору, діяльності на сакральне і профанне. Ієрофанія, тобто входження сакрального до буденного профанного життя, уособлюється в духах, богах і зрештою єдиному Богові[22].

Теорія природної теології стверджує, що людина від природи володіє знанням про Бога, чи здатна прийти до нього, виходячи з загальнодоступних відомостей. Таким чином віра в багатьох богів чи духів є викривленим або недосконалим знанням про єдиного Бога. Подібні ідеї відомі в неоплатонізмі та стоїцизмі, веданті, йозі, в середньовічних християнських (напр. Юстин Філософ, Василій Великий), мусульманських (мутазиліти, ашарити, арабомовні перипатетики,) і юдейських (Маймонід) мислителів. Теорію природної теології розробляли Готфрід Ляйбніц, Христіан Вольф, Іммануїл Кант. Сучасним провідним прихильником природної теології є Річард Свінберн[23].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бог — Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
  2. ↑ deity | Etymology, origin and meaning of deity by etymonline. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  3. ↑ Mallory, James P.; Adams, Douglas Q. (2006). The Oxford introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European world. Oxford linguistics. New York: Oxford university press. с. 418—423. ISBN 978-0-19-928791-8.
  4. ↑ Stafford, Emma; Herrin, Judith (2005). Personification in the Greek World: From Antiquity to Byzantium (англ.). Ashgate. ISBN 978-0-7546-5031-7.
  5. ↑ а б Картина світу / Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Абрис. 2002. с. 656.
  6. ↑ Martinelli, Dario (30 червня 2010). A Critical Companion to Zoosemiotics:: People, Paths, Ideas (англ.). Springer Science & Business Media. с. 284. ISBN 978-90-481-9249-6.
  7. ↑ ІДОЛ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  8. ↑ а б Angelini, Anna (3 вересня 2021). Les dieux des autres : entre « démons » et « idoles ». L’imaginaire du démoniaque dans la Septante (англ.). Brill. с. 184—224. doi:10.1163/9789004468474_008. ISBN 978-90-04-46847-4.
  9. ↑ Sacred kingship - Divine, Semidivine, King | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  10. ↑ McClelland, J. S.; Mcclelland, Dr J. S. (15 липня 2005). A History of Western Political Thought (англ.). Routledge. с. 5—7. ISBN 978-1-134-81211-0.
  11. ↑ Demigod Definition & Meaning | Britannica Dictionary. www.britannica.com (амер.). Процитовано 13 листопада 2023.
  12. ↑ Anthropomorphism | Definition, Examples & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). 10 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  13. ↑ Mercatante, Anthony S. (1978). Good and Evil: Mythology and Folklore (англ.). Harper & Row. ISBN 978-0-06-012968-2.
  14. ↑ Deity | Definition, Examples, Major Religions, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  15. ↑ Mark, Joshua J. Mythology. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  16. ↑ Heaven | Description, History, Types, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  17. ↑ Corporation, Marshall Cavendish (2005). Gods, Goddesses, and Mythology (англ.). Marshall Cavendish. с. 1286—1287. ISBN 978-0-7614-7559-0.
  18. ↑ Warne, Nathaniel A. (13 травня 2016). Emotions and Religious Dynamics (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-14454-0.
  19. ↑ Тайлор, Э. Б. (1989). Первобытная культура. М. с. 209—213.
  20. ↑ Durkheim, Emile (1995-06). Elementary Forms Of The Religious Life: Newly Translated By Karen E. Fields (англ.). Free Press. ISBN 978-0-02-907937-9. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  21. ↑ а б Токарев, С. А. (1990). Сущность и происхождение магии / Ранние формы религии. Политиздат. с. 376—403.
  22. ↑ Элиаде, М. (1999). Избранные сочинения. Очерки сравнительного религиоведения. / Перев. с англ. М.: Ладомир.
  23. ↑ ЕСТЕСТВЕННАЯ ТЕОЛОГИЯ. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
божество Це незавершена стаття про божество.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
KBpedia · WordNet · Nuovo soggettario · Fandom (англ.) · вікі Fandom (англ.) · вікі Fandom (англ.) · RationalWiki
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боги&oldid=40911493