Бланка Бургундська — Вікіпедія

Бланка Бургундська
фр. Blanche de Bourgogne
Народився 1296
невідомо
Помер 29 квітня 1326
невідомо
Поховання Мобюїссонd
Титул Queen Consort of France and Navarred
Посада Queen Consort of Franced
Конфесія католицтво
Рід Іврейська династія
Батько Otto IV, Count of Burgundyd
Мати Матильда (графиня Артуа)
Брати, сестри Robert, Count of Burgundyd і Іоанна II (пфальцграфиня Бургундії)
У шлюбі з Карл IV Красивий

Бланка (Бланш) Бургундська (фр. Blanche de Bourgogne; нар. 1296(1296) — пом. квітень 1326) — королева Франції (1322 рік, номінально), дочка пфальцграфа Бургундії Оттона IV і графині Матильди д'Артуа.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1307 році Бланка була видана заміж за Карла, графа де ла Маршу, майбутнього короля Карла IV Вродливого. За повідомленнями хроністів того часу, Карл шалено кохав Бланку, тому для нього стало справжнім ударом дізнатися про її зраду. У 1314 році було розкрито справу про подружню зраду дружин двох синів короля Філіпа IV Вродливого — майбутніх королів Людовика Сварливого і Карла, графа де ла Маршу. Цнотливий Філіпп IV розлютився, дізнавшись від своєї сестри, королеви Англії Ізабелли Французької про зраду своїх невісток. Він розповів цю історію у суспільстві і піддав Бланку та Маргариту Бургундську (дружину Людовика) публічному судові. Їх засудили до довічного тюремного ув'язнення й зобов'язали бути присутнім при страті своїх передбачуваних коханців — конюших Філіпа і Готьє д'Оне. Карл IV все життя був слабохарактерною і вельми обмеженою людиною, однак спробував заступитися за свою дружину, але всі пери Франції виступили проти нього, незважаючи на те, що першою в раді перів була графиня Матільда Артуа, мати Бланки — Карл був лише молодшим сином короля Філіппа IV і ніякої політичної зацікавленості у шлюбі з ним її доньки у графині Матільди не було. Скандал зі зрадою Бланки і Маргарити волею долі згодом призвів до драматичних наслідків для Франції.

Маргарита і Бланка Бургундські були поміщені до замку Шато-Гаяр. У 1315 році на очах Бланки вбили її співкамерницю Маргариту Бургундську, після чого в неї скаламутився розум. За повідомленнями хроніста Гійома де Нанжі, Бланка завагітніла в ув'язненні.

Бланка формально пробула кілька місяців королевою Франції, поки 19 травня 1322 року папа Іванн XXII не дав дозвіл на розлучення, бо новому королю необхідно було вступити в новий шлюб, щоб забезпечити себе спадкоємцями. Шлюб був анульований на тій підставі, що Матильда Артуа була хрещеною Карла (отже, подружжя перебували не тільки в кровному, але і в духовному спорідненні); про подружню зраду згадок не було. У 1325 році Бланка Бургундська була переведена з Шато-Гайара в замок Горей поблизу Кутанса. Через рік на прохання матері Бланка була переведена з в'язниці до монастиря Мобюїссон, де прийняла постриг[1]. Бланка прожила в монастирі кілька місяців. Вона померла в квітні 1326 року там же у віці тридцяти років, бо її здоров'я було підірване тюремним ув'язненням. Дізнавшись про її смерть, Карл IV ледь не наклав на себе руки. Графиня Матільда також пробачила свою вмираючу доньку і розпорядилася у заповіті, щоб її поховали поруч з Бланкою в абатстві Мобюїссон у Понтуазі.

Шлюб і діти[ред. | ред. код]

Чоловік: з квітня 1308 (анульовано 7 вересня 1322 року) Карл IV Вродливий (18 червня 1294 — 1 лютого 1328), граф де Ла Марш з 1314 року, король Франції і Наварри з 1322 року.

Діти:

  • Філіпп (до 5 січня 1314 — до 24 березня 1322)
  • Жанна (1315 — 17 травня 1321)

Генеалогія[ред. | ред. код]

Бланка в мистецтві[ред. | ред. код]

Бланка Бургундська є однією з героїнь циклу історичних романів «Прокляті королі» французького письменника Моріса Дрюона і драми «Нельська вежа» Александра Дюма.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Амбелен Р. Драмы и секреты истории. — М.: Прогресс-Академия, 1993. — С. 58. — ISBN 5-01-003032-2.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Бланка Бургундская // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • COMTES PALATINS de BOURGOGNE 1279-1330 (IVREA). Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2010.