Битва під Чорнобилем (1920) — Вікіпедія

Битва під Чорнобилем (1920)
Польсько-більшовицька війна, Київська операція
Етапи київської операції з датами зайняття окремих теренів
Координати: 51°16′20″ пн. ш. 30°13′27″ сх. д. / 51.27222222224999371° пн. ш. 30.22416666669444396° сх. д. / 51.27222222224999371; 30.22416666669444396
Дата: 27 квітня 1920 Місце: навколо Чорнобиля, Київщина УНР Результат: перемога поляків
Сторони
Польща	Російська РФСР
Командувачі
Фелікс Яворський	невідомо

Битва під Чорнобилем (1920) — це битва, яка відбулась 27 квітня 1920 року неподалік від міста Чорнобиль, на північ від Києва, під час походу польських військ на Київ. Битва відома як найбільша річкова битва періоду польсько-радянської війни.

Хід битви[ред. | ред. код]

Під час польського наступу на Київ, який утримували частини Червоної армії, 9-та піхотна дивізія генерала Владислава Сікорського отримала завдання зайняти Чорнобиль, що був найбільшим річковим портом на Прип'яті. На той час місто було тилом частин Червоної армії, дислокованих між Прип'яттю та Тетеревом, а його річковий порт забезпечував підтримку дій червоної Дніпровської флотилії в усті Прип'яті. Для захоплення Чорнобиля генерал Сікорський сформував бойову групу під командою майора кавалерії Яворського, яка складалася з підрозділів піхоти, важкої та польової артилерії. Підтримку бойовій групі надавав загін Пінської флотилії у складі п'яти кораблів (1 броньований та 4 звичайних пароплави).

25 квітня 1920 року о 4-й годині польська бойова група почала наступ з Демовічського тракту вздовж Прип'яті у напрямку Чорнобиля. Паралельно з наступом сухопутних військ розпочався і наступ польських кораблів на Прип'яті. В той же день вечері частини Яворського обстріляли підрозділи Дніпровської флотилії^[1]. У бою взяли участь більш слабко озброєні польські катери, які завдали ушкоджень одному кораблю, а інший був вимушений відступити вниз за течією. Це дозволило в Кошаровці захопити човни для транспортування польської піхоти та артилерії. Майор Яворський розділив групу на дві колони. Перша під його власним командуванням мала наступати вздовж Прип'яті і при підтримці сил річкової флотилії завдати удару по Чорнобилю з півночі. Друга колона, на чолі з К. Галінським, повинна була наступати на Чорнобиль з заходу через Залісся. Обидві колони мали вступити в бій за Чорнобиль одночасно 27 квітня на світанку. Місто утримували 61-ша стрілецька бригада та 12 кораблів Дніпровської флотилії.

Бій за місто почався з бою колони Яворського за село Лойове, де польські війська зіткнулися зі спротивом 61-ї стрілецької бригади та кораблів Дніпровської флотилії. При підтримці польських кораблів, які прийшли на допомогу сухопутним частинам, війська Яворського прорвали оборону Червоної армії і підійшли до Чорнобиля. Тим не менш, це сталось пізніше за колону Галінського, яка підійшла до міста ще о 4-й ранку. Попри сильний спротив червоних та обстріли з кораблів, авангард другої колони, зайняв цвинтар та пояс садів, що оточували місто з заходу. Через годину^[2] підійшла колона Яворського та сили Пінської флотилії. Їх смілива атака за короткий час зламала оборону червоних, змусивши їх поспішно відступити. Відбувся бій між польським сторожовим катером Panzer 1 і 4 озброєними човнами та 6 канонерками Дніпровської флотилії. Бій перетворився на погоню польської флотилії за супротивником на відстань більш ніж 25 км. Під час цього переслідування розгорнувся ще один бій нижче за течією, приблизно о 10 годині снаряд випущений з «Panzer 1» влучив в камеру боєприпасів канонерського човна «Губительный», який затонув разом з екіпажем^[3]. Також було серйозно пошкоджено ще два кораблі Дніпровської флотилії.

Переслідування було зупинено через дві години, коли Panzer 1 почав набирати воду у носову частину. Це сталось через віддачу погано змонтованої гірської гармати, що призвело до послаблення заклепок підводної частини судна, яка дала теч. Пізніше Panzer 1 був відремонтований в Чорнобильському порту.

Наслідки[ред. | ред. код]

Внаслідок бою Дніпровська флотилія відступила до устя Прип'яті, а польські війська зайняли Чорнобиль. У порту полякам як трофеї дістались один пошкоджений канонерський човен Прыткий, 4 озброєних кораблі та 3 моторизовані човни, які пізніше увійшли до складу Пінської флотилії. Прямим наслідком перемоги поляків у битві під Чорнобилем став вихід кораблів Дніпровської флотилії з Прип'яті. Пізніший рейд червоних військових катерів під Чорнобилем 28 квітня призвів лише до захоплення польського транспортника Т-2. Щоб уникнути подібних рейдів в майбутньому, польські війська почали відновлення берегових батарей, що мали перешкодити активності Дніпровської флотилії. Зокрема, берегова батарея була відновлена в районі устя Прип'яті, поблизу села Теремче. Тим не менш, вже 8 травня 1920 року червоні канонерки підійшли до Лойова, через слабкість польських берегових батарей у боротьбі з Дніпровською флотилією.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• «Губительный» [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

• Баров В. В. Діяльність річкових флотилій в Україні в період радянсько-польської війни 1920 року // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Україна між Польщею та Росією» — Київ, 2016. — С. 199—207 — ISBN 978-617-527-152-0.
• Jan Bartlewicz: Flotylla Pińska i jej udział w wojnie polsko-bolszewickiej 1918-1920, Warszawa 1933.
• Jerzy Izdebski: Dzieje 9 Dywizji Piechoty 1918-1939, Warszawa 2000.
• Janusz Odziemkowski: Leksykon wojny polsko-rosyjskiej 1919 - 1920. Warszawa: Oficyna Wydawnicza „Rytm”, 2004. ISBN 83-7399-096-8. 
• Mullins, Justin. “Chernobyl.” New Scientist, vol. 206, no. 2755, 2010, pp. vi–vii
• Polidori, Robert., and Culbert, Elizabeth. Sperrzonen : Pripjat und Chernobyl . Steidl, 2004.