Битва під Садовою — Вікіпедія

Дата:	3 липня 1866
Місце:	Богемія
Результат:	перемога Пруссії

Битва під Садовою
	Австро-Прусська війна
	;
	Координати: 50°12′36″ пн. ш. 15°49′48″ сх. д. / 50.21000000002777597° пн. ш. 15.830000000028° сх. д.
Дата:	3 липня 1866
Місце:	Богемія
Результат:	перемога Пруссії
Сторони
Королівство Пруссія	Австрійська імперія; Королівство Саксонія
Командувачі
Вільгельм I; Гельмут фон Мольтке	Людвіг Бенедек
Військові сили
221 тис. солдат ; 770 гармат	214,1 тис. солдат (184,1 тис. австрійців і 30 тис. саксонців) ; 650 гармат
Втрати
8975 солдат	44 200 солдат та 116 гармат

Битва під Садовою (або при Кеніґґрец, нім. Schlacht bei Königgrätz, сучасне Градець-Кралове у Чехії) — найбільша битва австро-прусської війни 1866 року, що кардинально вплинула на її перебіг, поклавши кінець австрійському впливу в Німеччині та забезпечивши Пруссії панування в регіоні. Битва відбулася 3 липня 1866 року.

Хід битви[ред. | ред. код]

Австрійська Північна армія (215 тис. вояків із 770 гарматами) займала позиції на висотах на північний схід від селища Садова (нині у Чехії), коли до неї підійшли Ельбська й Силезька прусські армії (221 тис. вояків, 900 гармат) під командуванням короля Вільгельма I. 3 липня Ельбська армія частиною сил обійшла лівий фланг австрійців, а Силезька завдала удару по правому флангу й тилу. Під загрозою оточення генерал Л. Бенедек почав відступ своїх військ під прикриттям 170 гармат, розташованих за 4 км на північний захід від міста Кеніґґрец. Однак погано організований відхід на обмеженому просторі межиріччя незабаром перетворився на хаотичну втечу. Прусські війська своєчасно не організували переслідування, й лише це врятувало Північну армію від цілковитого знищення.

3 липня відбулася вирішальна битва в районі Кеніґґрец, у якій брали участь 221 тис. прусів й 215 тис. австрійців. Генерал Бенедек не організував розвідку місцевості та не зміг налагодити взаємодію своїх корпусів. Важливу роль відіграла перевага пруссів у артилерії. У багатонаціональній австрійській армії багато народів не хотіли воювати за Габсбургів. Сотні й навіть тисячі італійців та румунів здійснили дезертирство з поля бою під Садовою. Дезорганізована австрійська армія не витримала прусських атак та хаотично відступила, втративши, разом із союзними саксонськими військами, вбитими та пораненими близько 15 тис. й 22 тис. полоненими та дезертирами, а також 116 (за іншими даними 187) гармат — майже в 5 разів більше, ніж пруси, втрати яких не перевищували 9 тис. чоловік.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Баталію неодноразово було відображено в образотворчих та музичних творах, як-то Königgrätzer Marsch^[de].

Битва під Садовою: кронпринц Фрідріх Карл успішно командує прусськими полками.
Георг Блайбтрой. Битва при Кеніггреці (1866).

Див. також[ред. | ред. код]

Оскар Пешель

Література[ред. | ред. код]

Мерніков А. Г., Спектор А. А. Всесвітня історія війн. — Мінськ, 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Садова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Прєженцов Я. Б. Кеніггрецька битва 3 липня 1866 року, Санкт-Петербург, 1888. 39 с., 1 л. план. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ 1900 вбито, 275 зникло безвісти, 6800 поранено
↑ 5735 вбито, 7925 зникло безвісти, 8440 поранено, 22 тис. потрапило у полон

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Садовою

[1] 1900 вбито, 275 зникло безвісти, 6800 поранено

[2] 5735 вбито, 7925 зникло безвісти, 8440 поранено, 22 тис. потрапило у полон

[1]

[2]