Битва за Язловець — Вікіпедія

Битва під Язловцем (10-13 липня 1919 року) - польсько-українське зіткнення в ході боротьби за проходження східного кордону Другої Речі Посполитої.

Під час літнього наступу поляків проти Української Галицької армії в районі містечка Язловець (Бучацький повіт, Східна Малопольща) відбувся 3-денний бій між 10-ю піхотною дивізією генерала Лучана Желіговського (5700 шабель і багнетів, 69 кулеметів, 19 гармат) та 4-м корпусом генерала Гембачева (2700 вояків у строю та з підкріпленнями). Вирішальним моментом для долі битви стала вечірня атака пізнішого 14-го кавалерійського полку.^[1]

Див. Також[ред. | ред. код]

1. Взяття Чорткова

2. Битва за Бучач

3. Взяття Тернополя

Джерела[ред. | ред. код]

• Денник Начальної Команди Української Галицької Армії [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк : Українська видавнича кооператива «Червона Калина» інк., 1974. — С. 5—7.

1. ↑ Gąsowski, Tomasz; Ronikier, Jerzy; Zblewski, Zdzisław (1999). Bitwy polskie: leksykon (пол.). Wydawn. Znak. с. 56. ISBN 978-83-7006-787-8.