Березівка (Березівська сільська громада) — Вікіпедія

село Березівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Березівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040030010064907
Облікова картка с. Березівка 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1 967(2001)
Площа 1,983 км²
Густота населення 991,93 осіб/км²
Поштовий індекс 12411
Географічні дані
Географічні координати 50°18′44″ пн. ш. 28°25′53″ сх. д. / 50.31222° пн. ш. 28.43139° сх. д. / 50.31222; 28.43139Координати: 50°18′44″ пн. ш. 28°25′53″ сх. д. / 50.31222° пн. ш. 28.43139° сх. д. / 50.31222; 28.43139
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Водойми р. Лісова
Найближча залізнична станція Дубовець
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Ватутіна, 31, с. Березівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12411
Карта
Березівка. Карта розташування: Україна
Березівка
Березівка
Березівка. Карта розташування: Житомирська область
Березівка
Березівка
Мапа
Мапа

CMNS: Березівка у Вікісховищі

Березі́вка — село в Україні, адміністративний центр Березівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 1 967 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Розташоване за 16 кілометрів від районного та обласного центру — міста Житомира й за 5 кілометрів від залізничної станції Дубовець. Через село проходить траса міжнародного значення «Київ-Чоп»[1]. На території села розміщується Березівська спеціальна школа-інтернат для дітей з вадами слуху[2].

Населення[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття у селі нараховувалося 74 двори та 445 мешканців[3].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 550 осіб, з них: православних — 315, римокатоликів — 93, протестантів — 80, юдеїв — 60, чоловіків — 296, жінок — 254[4].

Станом на 1906 рік в селі нараховувалося 33 двори та 350 мешканців[5]. Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 517 осіб, кількість дворів — 69[6].

У 1972 році кількість мешканців становила 1 125 осіб, дворів — 306[1].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2210 осіб, з яких 1062 чоловіки та 1148 жінок[7], постійне населення — 1 994 особи[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1960 осіб[9], постійне населення — 1 967 осіб[8].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 95,88 %
російська 4,02 %
білоруська 0,05 %
гагаузька 0,05 %

Історія[ред. | ред. код]

Засноване у 17 столітті[1]. У другій половині 19 століття — сільце Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, входило до православної парафії у Барашівці, за 10 верст[11].

В кінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 15 верст від Житомира. Мало поштову станцію, цвинтарну каплицю; належало до православної парафії у Барашівці, за 10 верст[3].

В 1906 році — сільце в складі Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового та губернського центру, м. Житомир, становила 16 верст, до волосної управи, в містечку Троянів — 36 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось в Житомирі[5].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Березівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Троянівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[12]. Відстань до районного центру, міст. Троянів, становила 30 верст[6].

28 вересня 1925 року, в складі сільської ради, увійшло до Пулинського району, 3 квітня 1930 року — Черняхівського району, 17 жовтня 1935 року — Житомирської міської ради, 14 травня 1939 року — Житомирського, 30 грудня 1962 року — Коростишівського району, 4 січня 1965 року — Житомирського району[12].

У Другій світовій війні на боці СРСР брали участь 240 жителів села, з них: 33 — загинуло, 205 — нагороджено орденами та медалями[1].

У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Березівської сільської ради включено до складу Березівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[13].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Березівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728 с. (PDF). http://history.org.ua/. с. 299. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 27 жовтня 2021.
  2. Березівська спеціальна школа Житомирської обласної ради. http://berezivka-zhyt-internat.edukit.zt.ua/. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  3. а б (21) Berezówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 110 (21). (пол.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  5. а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 27 жовтня 2021.
  6. а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Житомир. 1923. с. 150. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. а б Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 27 жовтня 2021.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  11. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т. 1 : Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. - Почаев, 1888 (російська) . с. 66. Процитовано 24 листопада 2022.
  12. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 198. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 жовтня 2021.
  13. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]