Беньямін Ауер — Вікіпедія

Ф
Беньямін Ауер
Беньямін Ауер
Беньямін Ауер
Особисті дані
Народження 11 січня 1981(1981-01-11) (43 роки)
  Ландау, ФРН
Зріст 186 см
Громадянство  Німеччина
Позиція нападник
Номер 34
Юнацькі клуби
1988
1988—1996
1996—1999
Німеччина «Ландау»
Німеччина «Оффенбах»
Німеччина «Кайзерслаутерн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2000 Німеччина «Карлсруе СК» 14 (1)
2000–2002 Німеччина «Боруссія» (М) 25 (3)
2002–2006 Німеччина «Майнц 05» 116 (30)
2006–2008 Німеччина «Бохум» 2 (0)
2007–2008   Німеччина «Кайзерслаутерн» 7 (0)
2008–2012 Німеччина «Алеманія» (Аахен) 125 (56)
2015 Німеччина «Пірмазенс» 12 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002–2004 Німеччина Німеччина U-21 23 (15)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Беньямін Ауер (нім. Benjamin Auer, нар. 11 січня 1981, Ландау) — німецький футболіст, що грав на позиції нападника.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1981 року в місті Ландау. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Ландау», «Оффенбах» та «Кайзерслаутерн».

«Карлсруе»[ред. | ред. код]

Влітку 1999 року перейшов з юнацької команди «Кайзерслаутерна» в першу команду «Карлсруе». У першому турі Другої бундесліги 1999/00 вперше був включений в заявку на гру[1], а у п'ятому турі вперше вийшов на поле, коли в домашньому матчі проти «Кіккерса» з Оффенбаха головний тренер «Карлсруе» Райнер Ульріх[de] випустив Ауера на заміну замість Крістіана Ферманна[de] на 60-й хвилині гри[2]. 14 травня 2000 року у виїзній зустрічі 31-го туру проти «Кельна» тимчасово виконувач обов'язків головного тренера «Карлсруе» Марко Пеццаюолі вперше випустив Ауера у стартовому складі, і Беньямін забив свій перший гол у Другій бундеслізі[3]. За підсумками сезону 1999/00 «Карлсруе» вибув з Другої бундесліги в Регіональну лігу, а Беньямін Ауер перейшов в менхенгладбахську «Боруссію», що в той час виступала в Другій Бундеслізі.

«Боруссія» (Менхенгладбах)[ред. | ред. код]

У сезоні 2000/01 «Боруссія» посіла друге місце у Другій Бундеслізі і повернулася в вищий дивізіон після дворічної перерви. Ауер провів 17 ігор (у всіх з яких виходив на заміну), забив 2 голи[4].

Через травму, отриману на молодіжному чемпіонаті світу Ауер тривалитй час не міг дебютувати у Бундеслізі і лише наприкінці грудня 2001 року повернувся до тренувань[5], а у січні 2002 року пройшов з командою тренувальний збір у Португалії[6][7] та в першій після зимової перерви грі Бундесліги вийшов на заміну[8]. У весняній частині сезону 2001/02 був дублером Арі ван Лента[de][9][10][11] і вперше вийшов у стартовому складі в Бундеслізі лише в матчі 31-го туру проти «Штутгарта», коли ван Лент був травмований[12]. У цій же грі забив свій перший гол у Бундеслізі[13]. 24 квітня 2002 року продовжив контракт з «Боруссією», який закінчувався влітку 2002 року, до літа 2003 року[14][15].

Наприкінці серпня 2002 року виявив бажання покинути «Боруссію». Причиною цього рішення було недовіру з боку головного тренера Ганса Маєра, який був незадоволений поганою готовністю і слабкими виступами Ауера в передсезонних іграх[16]. «Майнц 05», що виступав у Другій бундеслізі, погодив з Беньяміном особистий контракт, але переговори між клубами про суму переходу проходили не так легко: «жеребці» хотіли отримати за нападника не менше мільйона євро, «Майнц» не хотів платити більше 500 тисяч[17][18][19]. Перехід був завершений лише в останній день літнього трансферного вікна, 1 вересня 2002 року, за дві хвилини до опівночі[20]. Контракт був розрахований на три роки[21], суму переходу клуби залишили таємно («kicker» оцінював її в 450[20]-600[22][21] тисяч євро), «Боруссія» зберегла за собою право на частку від перепродажу Ауера[22][21][20]. На той момент Беньямін Ауер став найдорожчим футболістом, який був коли-небудь куплений «Майнцем»[20].

«Майнц»[ред. | ред. код]

У сезоні 2003/04 «Майнц» зайняв третє місце в Другій Бундеслізі і вперше в своїй історії вийшов у Першу Бундеслігу. У тому сезоні Ауер 28 разів виходив у стартовому складі і 2 рази — на заміну, забив 5 м'ячів[23].

11 травня 2006 року оголосив, що не продовжить контракт з клубом і по закінченні сезону 2005/06 покине «Майнц» як вільний агент[24]. 11 червня 2006 року підписав контракт строком на 2 роки з «Бохумом»[25].

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

Влітку 2006 року Ауер перейшов в «Бохум», але через перенесені травми і вірусное захворювання він довго не міг виступати. Після одужання його віддали в оренду в «Кайзерслаутерн», однак і тут його продовжували переслідувати травми.

6 червня 2008 року на правах вільного агента підписав контракт строком на 2 роки з клубом «Алеманія» з Аахена[26]. У сезоні 2008/09 Ауер став найкращим бомбардиром другої Бундесліги (разом із Мареком Мінталом і Седріком Мак'яді), забивши 16 голів. У лютому 2010 року став капітаном «Алеманніїи», змінивши на цьому посту Крістіана Фіеля[de][27]. У травні 2010 року продовжив контракт з «Алеманнією» до 2013 року[28].

За підсумками сезону 2011/12 «Алеманнія» вибула з Другої Бундесліги в Третю лігу, і Беньямін Ауер покинув клуб та став вільним агентом[29], а у жовтні 2012 року оголосив про завершення кар'єри футболіста і зосередився на керівництві мережею фітнес-студій[30].

30 грудня 2014 року підписав контракт терміном до кінця сезону з клубом «Пірмазенс», що боровся за виживання у південно-західній зоні Регіональної ліги[31]. Влітку 2015 року підписав новий контракт ще на сезон[32]. У березні 2017 року остаточно завершив кар'єру через чергову травму коліна[33].

Всього за кар'єру в Першій Бундеслізі забив 21 гол у 87 іграх, а у Другій забив 74 голи у 219 іграх[34][35].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

В липні 2000 року у складі збірної Німеччини до 18 років[36] зайняв третє місце на домашньому юнацькому чемпіонаті Європи. У матчі першого туру проти України німці програли з рахунком 0:1, Ауер вийшов на заміну і в кінцівці зустрічі завдав два невдалих удари по воротах[37]. У другому турі Німеччина розгромила Нідерланди з рахунком 3:0, Ауер забив третій гол на 79-й хвилині гри[38]. У третьому турі німці перемогли Хорватію з рахунком 3:2, Ауер забив перший гол на 17-й хвилині матчу[39]. У грі за третє місце Німеччина перемогла Чехію з рахунком 3:1, Ауер заробив і реалізував пенальті[40]. Таким чином, нападник забив три голи в чотирьох матчах чемпіонату.

У червні 2001 року у складі збірної Німеччини до 20 років виступав на молодіжному чемпіонат світу у Аргентині, де зробив хет-трик у ворота Канади[41] і забив по голу Іраку[42] та Франції[43]. У матчі 1/8 фіналу проти французів Ауер відкрив рахунок на 19-й хвилині зустрічі, але німці програли з рахунком 2:3 і покинули турнір[43]. П'ять м'ячів, забиті в чотирьох матчах, дозволили Ауэру потрапити у п'ятірку найкращих бомбардирів чемпіонату[44]. У компенсований час останньої гри в зіткненні з французьким воротарем Ніколя Пеннето нападник отримав важку травму — розрив хрестоподібних зв'язок коліна[45][46]. Спочатку оцінювалося, що Ауер вибув з ладу на три місяці[45], але вже через кілька днів стало зрозуміло, що мова йде про шість місяців поза грою[46] і в тому році Беньямін на поле більше не вийшов.

В кінці травня — на початку червня 2004 року у складі молодіжної збірної Німеччини виступав на домашньому молодіжному чемпіонаті Європи (разом з такими футболістами, як Бастіан Швайнштайгер і Лукас Подольскі), де забив по голу в ворота Швейцарії[47] та Швеції[48], німці зайняли третє місце в групі[49]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах, забив 15 голів.

Статистика[ред. | ред. код]

Виступи Ліга Кубок Єврокубки Всього
Клуб Ліга Сезон Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Карлсруе» Друга Бундесліга 1999/00 14 1 0 0 0 0 14 1
Всього 14 1 0 0 0 0 14 1
«Боруссія» (Менхенгладбах) Друга Бундесліга 2000/01 17 2 1 1 0 0 18 3
Бундесліга 2001/02 8 1 0 0 0 0 8 1
Всього 25 3 1 1 0 0 26 4
«Майнц 05» Друга Бундесліга 2002/03 26 10 0 0 0 0 26 10
2003/04 30 5 1 0 0 0 31 5
Бундесліга 2004/05 31 6 2 0 0 0 33 6
2005/06 29 9 4 1 5 3 38 13
Всього 116 30 7 1 5 3 128 34
«Бохум» Бундесліга 2006/07 2 0 1 0 0 0 3 0
2007/08 17 5 1 0 0 0 18 5
Всього 19 5 2 0 0 0 21 5
«Кайзерслаутерн» (оренда) Друга Бундесліга 2006/07 7 0 0 0 0 0 7 0
Всього 7 0 0 0 0 0 7 0
«Алеманія» (Аахен) Друга Бундесліга 2008/09 32 16 2 2 0 0 34 18
2009/10 30 14 2 3 0 0 32 17
2010/11 32 20 3 1 0 0 35 21
2011/12 31 6 1 0 0 0 32 6
Всього 125 56 8 6 0 0 133 62
«Пірмазенс» Регіоналліга «Південний захід» 2014/15 13 4 0 0 0 0 13 4
2015/16 30 13 1 0 0 0 31 13
2016/17 23 3 0 0 0 0 23 3
Всього 66 20 1 0 0 0 67 20
Всього за кар'єру 372 115 19 8 5 3 396 126

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Überzeugende Vorstellung des VfL Bochum. kicker.de (нім.). kicker. 16.08.99. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  2. Arnold bewahrt KSC vor Heimpleite. kicker.de (нім.). kicker. 17.09.99. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  3. 1. FC Köln - Karlsruher SC 1:2, 2. Bundesliga, Saison 1999/00, 31.Spieltag - Spielanalyse. kicker.de (нім.). kicker. 14.05.2000. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  4. Benjamin Auer. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  5. Auer sucht seine Form. kicker.de (нім.). kicker. 23.12.2001. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  6. Fredrikson verpasst Trainingslager. kicker.de (нім.). kicker. 04.01.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  7. Aufatmen bei Hans Meyer. kicker.de (нім.). kicker. 13.01.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  8. Pletsch war der Unglücksrabe. kicker.de (нім.). kicker. 27.01.02. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  9. Interesse an Benjamin Auer. kicker.de (нім.). kicker. 21.03.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  10. Aidoo, Kluge & Co. sind im Kommen. kicker.de (нім.). kicker. 02.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  11. Alles klar: Marcin Mieciel muss Borussia verlassen. kicker.de (нім.). kicker. 15.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  12. Auch van Lent fällt aus. kicker.de (нім.). kicker. 19.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  13. Meyers "Fohlen" enttäuschen nicht. kicker.de (нім.). kicker. 22.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  14. Auer, Korzynietz und Schüssler verlängern. kicker.de (нім.). kicker. 24.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  15. Auer bleibt per Option. kicker.de (нім.). kicker. 25.04.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  16. Was hinter dem Theater um Auer steckt. kicker.de (нім.). kicker. 22.08.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  17. FSV und Auer sind sich einig. kicker.de (нім.). kicker. 28.08.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  18. Benjamin Auer ist in Heidels Visier. kicker.de (нім.). kicker. 29.08.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  19. Auer wird nicht nach Mainz wechseln. kicker.de (нім.). kicker. 29.08.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  20. а б в г Was Benjamin Auer jetzt leisten soll. kicker.de (нім.). kicker. 05.09.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  21. а б в Auer erhält einen Dreijahres-Vertrag. kicker.de (нім.). kicker. 02.09.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  22. а б Perfekt: Auer wechselt nach Mainz. kicker.de (нім.). kicker. 02.09.2002. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  23. Benjamin Auer. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  24. Auer verlässt Mainz. kicker.de (нім.). kicker. 11.05.2006. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  25. Auer zum VfL Bochum. transfermarkt.de (нім.). 11.06.2006. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  26. Bochumer Benjamin Auer wechselt zu Alemannia Aachen. transfermarkt.de (нім.). 06.06.2008. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  27. Auer neuer Kapitän, Herzig Stellvertreter. alemannia-aachen.de (нім.). «Алеманія» (Аахен). 06.02.2010. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  28. Benjamin Auer verlängert Vertrag in Aachen. transfermarkt.de (нім.). 03.05.2010. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  29. Alemannia: Ralf Aussem wird zum Gerüstbauer. aachener-nachrichten.de (нім.). «Aachener Nachrichten». 9. Mai 2012. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  30. Pirmasens Auer: "Ich bin immer geradlinig". kicker.de (нім.). kicker. 15.01.2015. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  31. Auer wechselt zu FK Pirmasens. transfermarkt.de (нім.). 30.12.2014. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  32. Auer in Pirmasens: "Es hat seinen Reiz". kicker.de (нім.). kicker. 10.07.2015. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  33. Pirmasens: Auer beendet seine Karriere. kicker.de (нім.). kicker. 08.03.2017. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  34. Benjamin Auer » Vereinsspiele. weltfussball.de (нім.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  35. Pirmasens gelingt Transfercoup: Auer kommt!. kicker.de (нім.). kicker. 30.12.2014. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  36. U-18-EM Der DFB-Kader. spiegel.de (нім.). Der Spiegel. 14.07.2000. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 7 січня 2019.
  37. U-18-EM Fehlstart für die DFB-Jungs. spiegel.de (нім.). Der Spiegel. 17.07.2000. Архів оригіналу за 1 вересня 2020. Процитовано 7 січня 2019.
  38. U-18-EM Wiedergutmachung der Stielike-Jungs. spiegel.de (нім.). Der Spiegel. 19.07.2000. Процитовано 7 січня 2019.
  39. spiegel.de (нім.). Der Spiegel. 21.07.2000 Deutscher Nachwuchs immerhin im "Невеликий Finale" http://www.spiegel.de/sport/fussball/u-18-em-deutscher-nachwuchs-immerhin-im-kleinen-finale-a-86208.html/title=U-18-EM Deutscher Nachwuchs immerhin im "Невеликий Finale". Процитовано 7 січня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  40. DFB-Nachwuchs Ein dritter Platz, der Hoffnung macht. spiegel.de (нім.). Der Spiegel. 23.07.2000. Процитовано 7 січня 2019.
  41. Canada - Germany 0:4 (0:1). fifa.com (англ.). ФІФА. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  42. Germany - Iraq 3:1 (1:1). fifa.com (англ.). ФІФА. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  43. а б France - Germany 3:2 (2:1). fifa.com (англ.). ФІФА. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  44. Players - Top goals. fifa.com (англ.). ФІФА. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  45. а б Auer fällt drei Monate aus. kicker.de (нім.). kicker. 30.06.2001. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  46. а б Auer erlitt Kreuzbandriss. kicker.de (нім.). kicker. 03.07.2001. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  47. Happy Auer inspires hosts. uefa.com (англ.). УЄФА. 29 травня 2004. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  48. Sweden earn second success. uefa.com (англ.). УЄФА. 31 травня 2004. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  49. Final tournament - Group stage. uefa.com (англ.). УЄФА. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 7 січня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]