Бенедикт XI — Вікіпедія

Блаженний
Бенедикт XI
(Benedictus PP. XI)
Папа Римський
22 жовтня 1303 — 7 липня 1304
Попередник: Боніфацій VIII
Наступник: Климент V
Дата народження: 1240[1][2][…]
Місце народження: Тревізо, Венето, Італія
Дата смерті: 7 липня 1304[4][5][…]
Місце смерті: Перуджа, Італія
Поховання: Perugia Cathedrald
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[7]
У миру: Ніколас Бокасіні
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бенедикт XI або Венедикт XI, O.P. (лат. Benedictus; 1240, Тревізо — 7 липня 1304, Перуджа) — сто дев'яносто третій Папа Римський, понтифікат якого тривав з 22 жовтня 1303 року до 7 липня 1304 року, блаженний.

Бенедикт XI був домініканцем, під час призначення його генеральним магістром ордену в 1296 році, видав укази, якими заборонив домініканцям ставити під сумнів законність обрання Боніфація VIII папою Римським. Під час полонення Боніфація VIII в Ананьї Бокасіні був одним з двох кардиналів, які підтримували позицію папи. Після обрання папою Бенедикт XI скасував відлучення від церкви короля Франції Філіпа IV, проголошене раніше Боніфацієм VIII, та ігнорував буллу Unam sanctam. 7 червня 1304 він відлучив від церкви міністра Філіпа IV Гійома Ногаре та італійців, причетних до затримання папи Боніфація VIII в Ананьї.

Після короткого правління впродовж 8 місяців Бенедикт XI несподівано помер у Перуджі. Незважаючи на відсутність прямих доказів, існує версія про його отруєння агентами Гійома Ногаре. Наступник Бенедикта Климент V (1305–1314) переніс папську резиденцію з Рима до Авіньйона, розпочавши таким чином період, який одержав назву Авіньйонський полон (1309–1377).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]