Бекешчаба 1912 — Вікіпедія

«Бекешчаба»
Повна назва угор. Békéscsaba 1912 Előre
Прізвисько Пурпурні (угор. Lilák)
Засновано 1912
Населений пункт Бекешчаба, Угорщина Угорщина
Стадіон «Коргаш уткаі»
Вміщує 4963
Президент Угорщина Кірай Кіраліварі
Головний тренер Сербія Зоран Списляк
Ліга Немзеті Байнокзаг II
2019/20 15
Домашня
Виїзна

«Бекешчаба 1912 Елоре» (угор. Békéscsaba 1912 Előre) — професіональний угорський футбольний клуб з міста Бекешчаба. Клубні кольори — бузковий та білий.

Хронологія назв[ред. | ред. код]

  • 1912: Békéscsabai Előre Munkás Testedző Egyesület
  • 1948: Békéscsabai Előre SC
  • 1970: Békéscsabai Előre Spartacus SC
  • 1991: Békéscsabai Előre FC,
  • 2005: Békéscsaba 1912 Előre SE

Історія[ред. | ред. код]

Клуб було засновано 22 жовтня 1912 року під назвою «Békéscsabai Előre Munkás Testedző Egyesület». Найбільшого успіху в своїй історії команда досягла у 1988 році, коли стала переможницею кубку Угорщини, перемігши у фіналі з рахунком 3:2 будапештський «Гонвед».

До завершення сезону 2004/05 років протягом 25 сезонів команда виступала у вищому дивізіоні чемпіонату Угорщини. У 2015 році вони знову повернулися дов вищого дивізіону. Проте у сезоні 2015/16 років команда посіла 12-те місце та вилетіла до другого дивізіону угорського чемпіонату.

Досягнення[ред. | ред. код]

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 30 серпня 2016[1]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Угорщина Алекс Грабіна
2 ЗХ Бразилія Фабіу Насіменту ді Олівейра
4 ЗХ Угорщина Балаш Беньєї
6 ПЗ Угорщина Ботонд Бірталан
7 НП Угорщина Даніель Шалаї
8 ЗХ Угорщина Іштван Багі
10 ПЗ Угорщина Іштван Спіцмюллер (капітан)
12 ВР Угорщина Габор Мате
13 НП Угорщина Петер Урбін
14 ПЗ Угорщина Даніель Тот
15 ЗХ Угорщина Жолт Фехер
Поз. Нац. Гравець
17 НП Угорщина Патрик Граніч
18 ПЗ Угорщина Іштван Нагі
19 ЗХ Угорщина Аттіла Бештерчеї
21 ЗХ Угорщина Дюрге Юхаш
22 НП Угорщина Адаи Вічян
23 ВР Угорщина Ладіслав Рибанський
27 ПЗ Угорщина Марко Пілан
28 ЗХ Угорщина Давід Келемен
42 ПЗ Угорщина Норберт Шельпаль
70 ПЗ Угорщина Бенке Дюр'ян
97 ПЗ Угорщина Шилард Кальман

Стадіон[ред. | ред. код]

Стадіон «Коргаш уткаі»

Команда грає свої домашні поєдинки на стадіоні «Коргаш уткаі», який знаходиться у місті Бекешчаба, який було збудовано в 1974 році. Він вміщує 4963 уболівальника.

Статистика виступів у національних змаганнях[ред. | ред. код]

Національні Міжнародні Тренер
Ліга Кубок Кубок
Ліги
Супер-
кубок
Ном. Сезон Іг. В Н П ЗМ–ПМ Різ. Оч. Міс. Змагання Результат
1. 1974/75 28 6 9 13 24–33 -9 21 14-те Не квалфікувався Угорщина Баболчай
2. 1975/76 30 8 8 14 25–45 -20 24 15-те Не квалфікувався
3. 1976/77 30 9 10 15 40–57 -17 28 13-те Не квалфікувався Угорщина Месей
4. 1977/78 34 12 7 15 43–57 -14 31 10-те Не квалфікувався Угорщина Месей
5. 1978/79 34 11 9 14 49–52 -3 31 12-те Не квалфікувався
6. 1979/80 34 10 12 12 54–67 -13 32 14-те Не квалфікувався
7. 1980/81 34 13 10 11 51–48 -3 36 9-те Не квалфікувався
8. 1981–82 34 11 13 10 44–44 0 35 10-те Не квалфікувався
9. 1982–83 30 5 7 18 41–75 -34 17 16-те Не квалфікувався
27. 2015/16 33 6 9 18 25–55 -30 27 12-те КУ Не квалфікувався Сербія Спісляк
Σ 1243 507 310 426 1902–1796 +106 1661

Оновлено: 09.08.2015.

Статистика виступів у єврокубків[ред. | ред. код]

Кубок володарів кубків УЄФА[ред. | ред. код]

Сезон Змагання Раунд Країна Клуб Вдома На виїзді Загалом
1988/89 Кубок володарів кубків Попередній раунд Норвегія Брюне 3–0 1–2 4–2
1-ий раунд Туреччина Сакарьяспор 1–0 0–2 1–2

Кубок Інтертото[ред. | ред. код]

Сезон Змагання Раунд Країна Клуб Вдома На виїзді Загалом
1995 Кубок Інтертото Група 4, 1-ша гра Португалія Уніау Лейрія 2–2
Група 4, 2-га гра Данія Нествед 3–3
Група 4, 3-тя гра Уельс Тон Петре 4–0
Група 4, 4-та гра Нідерланди Геренвен 0–4

Кубок УЄФА[ред. | ред. код]

Сезон Змагання Раунд Змагання Клуб Вдома На виїзді Загалом
1994/95 Кубок УЄФА Попередній раунд Північна Македонія Вардар 1–0 1–1 2–1
1-ий раунд Росія Текстильник 1–0 1–6 2–6

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Відомі тренери[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Békéscsaba. FootballSquads. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 20 лютого 2016 року.

Джерела[ред. | ред. код]