Безперчий Дмитро Іванович — Вікіпедія

Безперчий Дмитро Іванович

автопортет
Народження 18 (30) жовтня 1825 або 1825[1]
Борисовка (смт), Хотмижський повіт, Курська губернія, Російська імперія
Смерть 17 (30) вересня 1913 або 1913[1]
  Харків, Російська імперія[2]
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник, графік, art educator
Вчитель Брюллов Карл Павлович
Відомі учні Агафонов Євген Андрійович, Бекетов Олексій Миколайович, Беклемішев Володимир Олександрович, Васильківський Сергій Іванович, Левченко Петро Олексійович, Генріх Семирадський, Сумцов Микола Федорович, Татлін Володимир Євграфович, Ткаченко Михайло Степанович і Шевченко Олександр Васильович

CMNS: Безперчий Дмитро Іванович у Вікісховищі

Дмитро́ Іва́нович Безпе́рчий (Бесперчий, Бесперчи; 30 жовтня 1825, Борисовка — 30 вересня 1913, Харків) — український художник і педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 [30] жовтня 1825(18251030) року в слободі Борисовці Курської губернії Російської імперії (нині селище міського типу Борисовського району Бєлгородської області, Російська Федерація). Був кріпаком графа Дмитра Шереметьєва.

З 1841 року був вільним слухачем Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. З 1843 року навчався у Карла Брюллова. 1846 року отримав звання некласного художника історичного і портретного живопису.

Протягом 1846—1850 років викладав малювання у Ніжинському ліцеї; у 1850—1900 роках — в реальному училищі і середніх школах Харкова, зокрема у 1860–1870-х роках у малювальній школі Марії Раєвської-Іванової. Серед учнів: Євген Агафонов, Олексій Бекетов, Володимир Беклемішев, Сергій Васильківський, Генріх Семирадський, Петро Левченко, Михайло Ткаченко, Олександр Шевченко, Костянтин Первухін, Володимир Татлін, Микола Сумцов.

Помер в Харкові 17 [30] вересня 1913 року.

Творчість[ред. | ред. код]

«Бандурист».

Найактивніший період творчості — 1850-ті роки. В цей працював олійними фарбами та часто аквареллю. У 1860–1890-х працював в жанрі релігійного живопису, розписував храми в селах Слобідської України, Криму. Найбільш відомий розпис церкви при Харківській малювальній школі.

У 1848 митець задумав серію малюнків до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» (зберігся лише начерк). Вплив поезії Шевченка помітний і у жанрових творах художника. Серед робіт:

Види палацу «Альгамбра» в Алупці, садиби «Ольшани» в Лебединському повіті, села Кочетка поблизу Чугуєва мають етнографічну цінність.

Працював над ілюстраціями до «Мертвих душ» Миколи Гоголя («Собакевич», «Чічіков у Бегрищева»), до творів Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]