Бевз Валерій Ананійович — Вікіпедія

Бевз Валерій Ананійович
Народився 27 січня 1953(1953-01-27) (71 рік)
с. Козинці, Вінницька обл.
Країна  Україна
Діяльність політичний діяч
Посада народний депутат України
Військове звання  Генерал-лейтенант
Термін VI скликання.
Партія Комуністична партія України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Сайт bevz.org.ua
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Комуністична партія України 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Вале́рій Ана́нійович Бевз (*27 січня 1953, Козинці), генерал-лейтенант міліції, член КПУ до 2013 р.; ВР України, член фракції КПУ (з 11.2007), секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з 12.2007).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 січня 1953 (с. Козинці Вінницької обл.); дружина Маріанна Анатоліївна (1955) — пенс.; дочка Світлана (1980) — слідчий.

Освіта: Горьківська вища школа МВС СРСР (1974—1978); Академія МВС СРСР (1991).

  • 1971—1973 — служба в армії.
  • 1978—1996 — інспектор, ст. інспектор, начальник відділення держ. служби боротьби з економічною злочинністю, 1-й заступник начальника, начальник райвідділу внутр. справ, начальник штабу, заступник начальника управління — начальник управління кадрів, начальник управління роботи з особовим складом, 1-й заступник начальника УМВС України у Вінницькій обл. — начальник кримінальної міліції.
  • З 06.1996 — начальник УМВС України в Чернівецькій обл.
  • З 12.1996 — начальник УМВС України в Чернігівській обл.
  • 2000—2003 — нач., УМВС України у Вінницькій обл.
  • 09.2003-2004 — ректор, Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ.
  • 02.2004-2005 — заступник голови Вінницької облдержадміністрації — керівник апарату.
  • 03.-11.2007 — заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи[1][2].

Голова постійної комісії з питань зміцнення законності і правопорядку, охорони прав людини Вінницької облради (04.2006-2007).

Орден «За заслуги» III ст. (12.1999)[3], II ст. (08.2010)[4]. Медалі «За бездоганну службу» III, II ст.

Депутатська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від КПУ, № 7 в списку, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, член КПУ.

На виборах до Верховної ради 2012 року кандидат у народні депутати у окрузі № 11[5].

10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови[6][7]. Закон було прийнято із порушеннями регламенту[8][9].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 355 «Про призначення Бевза В.А. заступником Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року № 940-р «Про звільнення Бевза В.А. з посади заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи».
  3. Указ Президента України від 15 грудня 1999 року № 1576/99 «Про відзначення нагородами України»
  4. Указ Президента України від 20 серпня 2010 року № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  5. Одномандатний виборчий округ №11 (Вінницька область). cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
  6. 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
  7. Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
  9. ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда