Барвінський Григорій Григорович — Вікіпедія

Барвінський Григорій Григорович
Народився 26 серпня 1802(1802-08-26)
Ярчівці, Зборівський район, Тернопільська область, СРСР
Помер 13 січня 1880(1880-01-13) (77 років)
Поховання Шляхтинці
Діяльність священник
Діти Барвінський Володимир Григорович, Барвінський Іван Григорович, Барвінський Іполит Григорович, Барвінський Олександр Григорович і Барвінський Осип Григорович

Григо́рій Григо́рович Барві́нський (26 серпня 1802, с. Ярчівці, Тернопільського району, Тернопільська область — 13 січня 1880, с. Шляхтинці, Тернопільський район) — український священник (УГКЦ), культурно-громадський діяч, етнограф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син священника Григорія Барвінського і його дружини Пелагеї (до шлюбу Розумовська).

Навчався у Золочеві (2 роки) і Львові у нормальній школі. Закінчив у Львові гімназію (1824) та духовну семінарію (1829).

17 грудня 1830 — висвячений і призначений парохом с. Баворів (нині Тернопільського району), де служив до 1831 року. Згодом — парох у селі Шляхтинці; виконував священничі обов'язки також у сусідніх Курниках і Лозовій (всі села — нині Тернопільського району).

У 1843 році почав добровільно навчати у школі дітей релігії, за що окружний уряд висловив письмову похвалу.

Залишив записи народних пісень (зберігаються у Львівській НБ).

Похований у селі Шляхтинці біля церкви.

Сім'я[ред. | ред. код]

У 1830 році одружився з Домінікою — дочкою священника Д. Білинського із с. Козівка Тернопільського повіту. Діти:

Література[ред. | ред. код]