Балюк Іван Федорович — Вікіпедія

Балюк Іван Федорович
Файл:Балюк Иван Фёдорович.jpg
Народження 30 квітня 1919(1919-04-30)
Кролевець,
Харківська губернія,
Українська РСР[1]
Смерть 13 січня 1993(1993-01-13) (73 роки)
Ростов-на-Дону, Російська Федерація
Країна  СРСР
Приналежність СРСР
Росія Росія
Рід військ ВПС
Роки служби 1937—1973
Партія КПРС
Звання Полковник
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди

| style="background: transparent" | Герой Радянського Союзу — 1943 |

Орден Леніна — 1943 Орден Червоного Прапора  — 1942 Орден Червоного Прапора  — 1943 Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1942 Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985 Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Іван Балюк.

Іван Федорович Балюк (30 квітня 1919 — 13 січня 1993) — учасник Німецько-радянської війни, командир ескадрильї 54-го гвардійського винищувального авіаційного полку 1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 16-ї повітряної армії Центрального фронту, гвардії капітан[2].

Герой Радянського Союзу (24.08.1943), полковник запасу (із 1973 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 квітня 1919 року в місті Кролевець нині Сумської області (Україна) в сім'ї робітника. Українець.

Закінчив 7 класів неповної середньої школи, у 1937 році — Конотопський будівельний технікум.

У Червону Армію призваний у 1937 році Конотопським районним військкоматом Сумської області. У 1940 році закінчив Чугуївську військово-авіаційну школу пілотів. Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Північно-Західному, Західному, Ленінградському, Сталінградському, Центральному та 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в боях на Курській дузі. Член ВКП (б)/КПРС із 1945 року.

Командир ескадрильї 54-го гвардійського винищувального авіаційного полку (1-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 16-а повітряна армія, Центральний фронт) гвардії капітан Балюк до червня 1943 зробив 300 бойових вильотів, у 135 повітряних боях збив особисто 14 літаків противника і 3 — у групі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за зразкове виконання завдань командування та виявлені мужність і героїзм у боях із німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітану Балюку Івану Федоровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1124).

Усього за роки війни здійснив понад 350 бойових вильотів, у 140 повітряних боях збив 16 ворожих літаків особисто і 3 — в складі групи М. Ю. Быков. Все Асы Сталина 1936—1953 гг. — Научно-популярное издание. — М. : ООО «Яуза-пресс», 2014. — 1392 с. — (Элитная энциклопедия ВВС) — 1500 прим. — ISBN 978-5-9955-0712-3. .

Після війни продовжував службу у ВПС СРСР. У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. Освоїв багато типів реактивних винищувачів. Із 1973 року полковник І. Ф. Балюк — в запасі.

Жив і працював у місті Ростові-на-Дону. Помер 13 січня 1993 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Похований у Ростові-на-Дону.
  • У місті Кролевець на будівлі школи № 1, у якій навчався І. Ф. Балюк, встановлено меморіальну дошку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Нині Сумська область, Україна.
  2. ↑ Должность и воинское звание на дату присвоения звания Героя Советского Союза.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.

Посилання[ред. | ред. код]

Балюк Іван Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.). п

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Балюк_Іван_Федорович&oldid=40915934