Бальзамування — Вікіпедія

Бальзамува́ння — метод запобігання гниттю трупів або окремих органів, який застосовується для знезараження трупів, для тривалого транспортування померлих, для збереження тіл людей після їх смерті, а також для викладання анатомії.

Бальзамування відоме з найдавніших часів. Суть бальзамування полягає в просочуванні тканин трупа деякими речовинами, які знищують мікробів, що викликають гниття, а також перешкоджають посмертному руйнуванню тканин. У Стародавньому Єгипті для бальзамування застосовувались запашні речовини — бальзами (звідси й виникла назва бальзамування). Тепер як основа для бальзамування широко використовується формалін.

В СРСР було набальзамовано тіла Леніна (за участю українського анатома В. П. Воробйова) та Сталіна. В Україні біля Вінниці зберігається (з 1881) забальзамоване тіло відомого вченого М. І. Пирогова.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бальзамування

• Мумія
• Таксидермія

Посилання[ред. | ред. код]

• В. Т. Юрченко. Бальзамування [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Бальзамування [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 69-70. — 1000 екз.