Балеарське море — Вікіпедія

Балеарське море
	40°00′ пн. ш. 1°30′ сх. д. / 40.000° пн. ш. 1.500° сх. д.
Область	Середземне море
Розташування	Іспанія
Площа	86 000 км²
Найбільша глибина	2132 м
Середня глибина	767 м
Впадаючі річки	Хукар, Тур'я, Міхарес, Ебро, Льобрегат
Балеарське море у Вікісховищі

Балеарське море — окраїнне море на півдні Європи біля східних берегів Піренейського півострова, відокремлене від основної акваторії Середземного моря Балеарськими островами.

Клімат[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в середземноморській області північного субтропічного кліматичного поясу^[1]. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Влітку жарко, ясна і тиха погода; взимку відносно тепло, похмура вітряна погода і дощить^[2].

Біологія[ред. | ред. код]

Акваторія моря лежить в екорегіоні Західне Середземномор'я бореальної північноатлантичної морської зоогеографічної провінції^[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до середземноморської провінції, перехідної зони між бореальною та субтропічною зонами^[4].

Межі моря[ред. | ред. код]

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Балеарського моря:^[5]:

Межі між Балеарськими островами і узбережжям Іспанії:

На південному заході: лінією від мису Сан-Антоніо^[en], Іспанія (38°50′ пн. ш. 0°12′ сх. д. / 38.833° пн. ш. 0.200° сх. д. / 38.833; 0.200) і мисом Берберія, південно-західна точка острова Форментера (Балеарські острови).
На південному сході: південним узбережжям острова Форментера, до Пунта Ротха, найсхідніша точка, далі до південного краю острова Кабрера^[en] (39°07′ пн. ш. 2°54′ сх. д. / 39.117° пн. ш. 2.900° сх. д. / 39.117; 2.900) і до Ілья де ль'Айре^[en] , найпівденнішого краю Менорки.
На північному - сході: східним узбережжям Менорки до мису Фавàріткс (40°00′ пн. ш. 4°14′ сх. д. / 40.000° пн. ш. 4.233° сх. д. / 40.000; 4.233) і звідти лінія до мису Сан-Себастьян (Іспанія) (41°54′ пн. ш. 3°10′ сх. д. / 41.900° пн. ш. 3.167° сх. д. / 41.900; 3.167).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.

Географія Океанологія Європа Іспанія

[Атлас7-1] Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-2] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-3] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-4] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

[5] Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]