Баланчук Михайло Несторович — Вікіпедія

Баланчук Михайло Несторович
Народився 25 вересня 1935(1935-09-25) (88 років)
Мартиновичі, Кагановичський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Київський державний художній інститут (1972)
Вчителі Лисенко Михайло Григорович, Вронський Макар Кіндратович і Макогон Іван Васильович
Членство Національна спілка художників України

Михайло Несторович Баланчу́к (нар. 25 вересня 1935, Мартиновичі) — український скульптор; член Київської організації Національної спілки художників України у 1999—2014 роках[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1935 року в селі Мартиновичах Поліського району Київської області (нині виселене через наслідки аварії на ЧАЕС).1965 року закінчив Дніпропетровське художнє училище; 1972 року — Київський художній інститут, де навчався у Михайла Лисенка, Макара Вронського, Івана Макогона.

Упродовж 1972—1995 років виконував роботи на замовлення скульптурно-живописного комбінату Спілки художників України (нині Київське творчо-виробниче об'єднання «Художник»). Мешкає у селі Нових Мартиновичах Лубенського району Полтавської області в будинку на вулиці Шевченка № 86[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузях станкової і монументальної скульптури. Серед робіт:

Пам'ятник Тарасуі Шевченку.
Пам'ятник Тарасуі Шевченку.
Пам'ятник воїнам-афганцям.
Пам'ятник воїнам-афганцям.
портрети
пам'ятники у Пирятині
  • Тарасу Шевченку (1991);
  • воїнам-афганцям (2001).

Бере участь у республіканських, обласних художніх виставках з 1973 року. У 1974 році його проєкт монумента «Возз'єднання України та Росії» був відзначений премією республіканського конкурсу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список художників виключених із членів НСХУ / Київська обласна організація Національної спілки художників України.
  2. Баланчук Михайло Несторович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 121.

Література[ред. | ред. код]