Балаган (фільм) — Вікіпедія

Балаган
Жанр драма, комедія ситуації
Режисер Андрій Бенкендорф
Сценарист Георгій Шевченко
У головних
ролях
Володимир Єрьомін, Валерій Івченко, Людмила Єфименко, Ольга Єгорова, Анатолій Хостікоєв
Оператор Григорій Булкот, Володимир Гутовський
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 01:23:53 хвилин
Мова російська, українська, суржик,
Країна  СРСР
Рік 1990
IMDb ID 0312416

«Балага́н» — український радянський повнометражний художній фільм режисера Андрія Бенкендорфа, знятий на кіностудії ім. Олександра Довженка (Третє творче об'єднання). Режисер-постановник Андрій Бенкендорф вважав фільм «Балаган» найулюбленішим із власних творів[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Головний герой фильму — талановитий поет Іван, чия щира обдарованість ні в кого не викликає сумніву. Але ліричний напрямок його творчості, далекий від кон'юнктури доби перебудови, не приносить поетові ані визнання, ані грошей. У 40 років він є автором єдиної збірки віршів, обтяжений боргами, не знаходить порозуміння з дружиною. Проте Іван не може примусити себе слідувати «розумним порадам» пристосуванців від літератури, а радше знаходить забуття в пияцтві разом із трагікомічним приятелем Сократом. Він бачить, як легко люди навколо нього йдуть на зраду заради кращого життя — приміром, молодий красень Ігор, який виставляв себе поборником принципів і бунтівником, але кинув кохану жінку, аби вигідно одружитися з дочкою головного редактора. Сам Іван при цьому не здатний вирватися з замкненого кола, що нагадує балаганну карусель… Фільм показує поневіряння характерного персонажу пізньої радянської доби — здібного і чесного, але слабкодухого інтелігента. До тканини сюжету включено сни героя, що надають твору певної містичності.

Виконавці ролей[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

У центрі — балкон над еркером будинку по вул. Ярославів Вал, 4, де було знято епізод фільму «Балаган»

Місця зйомок[ред. | ред. код]

Натурні зйомки проводилися на вулицях Києва (Андріївський узвіз, Басейна, Шота Руставелі та ін.) і в приміській смузі. Зокрема, в ролі будинку, де жив Іван, обрали дім по вулиці Ярославів Вал, 4. В фільмі можна бачити його інтер'єри; одну із сцен пияцтва Івана і Сократа знято на балконі з цегляними перилами над центральним еркером цього будинку (вихід на балкон — зі сходової клітини). Весілля Ігоря з дочкою головного редактора відбувалося в ресторані «Краків» на Берестейському проспекті.

Примітки[ред. | ред. код]