Бакинська губернія — Вікіпедія

Бакинська губернія
Герб
Центр	Баку
Існування	1846 — 1920
Утворено	як Шамахинська 1846, перейменована на Бакинську 1859
Площа	39 100 (1897)
Населення	826 700 осіб (1897)
Густота	21.1 осіб / км²
Попередники	Шамахинська губернія
Наступники	Азербайджанська РСР

Історія Азербайджану
Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час
Азербайджанські ханства Області: Каспійська область Губернії: Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська Округи: Закатальський округ
Новітній час
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспію ЗДФР • Березневі події • АДР Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність
Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка Чорний січень Карабаська війна ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР
Портал «Азербайджан» переглянути обговорити редагувати

Бакинська губернія (азерб. Bakı quberniyası) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (потім - Російської республіки і Азербайджанської Демократичної Республіки). Центр — місто Баку.

Історія[ред. | ред. код]

Губернія була утворена в 1846 році, як Шамахинська. В 1859 році через руйнівний землетрус у губернському місті Шамахи найвищим указом від 6 грудня управління Шемахинською губернією і всі, хто був там губернські установи були переведені у Баку і губернія була перейменована на Бакинську^[1]. Цим же указом Баку був зведений у ступінь губернське місто. В 1860 році до неї приєднано Кубинський повіт, а потім по утворенню Єлизаветпольської губернії до останньої відійшли повіти Нухінський і Шушинський.^[2]

В 1905-1906 роках зважаючи на Вірмено-татарську різанину у Баку діяло тимчасове генерал-губернаторство.^[2]

Губернія була скасована в 1920 році після радянізації Азербайджану.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Губернія мала у своєму складі 6 повітів: Бакинський, Кубинський, Шемахинський, Гокчайський, Джевадський та Ленкоранський. Площа — 39,1 тис. км².

Населення (1897) — 826,7 тис. чол., в том числі азербайджанці — 58,7%, тати — 10,8%, росіяни — 8,9%, вірмени — 6,3%, лезгини — 5,8%, талиші — 4,2%. Тих, що мають освіту — 7,9%.

Головними галузями промисловості були видобуток та переробка нафти, винокуріння та приготування борошна. Наприкінці XIX століття в губернії було 247 щовкоткацьких та шовкомотальних фабрик та 125 гончарних заводів.

Примітки[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

• Ахундов Велі Юсуфович — уродженець селища Сараї, партійний і державний діяч, Перший секретар ЦК КП Азербайджану.

Це незавершена стаття з історії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.