Байгалієв Рахім Байгалійович — Вікіпедія

Байгалієв Рахім Байгалійович
Народився 28 грудня 1912(1912-12-28)
Тайпак, Казахстан
Помер 8 листопада 2001(2001-11-08) (88 років)
Країна  СРСР
Національність казах
Діяльність політик
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Рахім Байгалійович Байгалієв (28 грудня 1912(19121228), аул № 13 або село Калмиково Уральської області, тепер село Тайпак Акжаїцького району Західноказахстанської області, Казахстан — 8 листопада 2001, тепер Казахстан) — радянський казахський діяч, секретар ЦК КП Казахстану, заступник голови Ради міністрів Казахської РСР. Депутат Верховної ради Казахської РСР 4—6-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 5—6-го скликань (1960—1966).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. З дитинства був сиротою, виховувався у дитячому будинку в місті Уральську. Трудову діяльність розпочав у 1931 році на шахті Ріддерського рудника Казахської АРСР.

У 1937 році закінчив Московський інститут кольорових металів і золота, гірничий інженер.

У 1937—1941 роках — начальник дільниці рудоуправління «Майкаїнзолото», завідувач шахти Джепомбетського рудоуправління, технічний керівник рудника «Ударний» тресту «Запсибзолото», начальник шахти рудника «Даніловка» тресту «Каззолото» на родовищах Акмолінської, Карагандинської, Павлодарської областей Казахської РСР.

З грудня 1941 по 1945 рік служив у Червоній армії. З 1941 року навчався у Військово-інженерній академії РСЧА, з листопада 1942 року учасник німецько-радянської війни. Воював на Воронезькому, Степовому та 2-му Українському фронтах. Закінчив війну капітаном на посаді начальника постачання паливно-мастильних матеріалів 60-ї інженерно-саперної Кіровоградської червонопрапорної бригади.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1949 роках — начальник Західного рудника «Акшатаубуд», заступник керуючого тресту «Казахвуглерозвідка».

У 1949—1952 роках — 3-й секретар, 2-й секретар Теміртауського міського комітету КП(б) Казахстану Карагандинської області.

У 1952—1954 роках — завідувач відділу важкої промисловості Карагандинського обласного комітету КП Казахстану.

У 1954—1955 роках — секретар Карагандинського обласного комітету КП Казахстану.

У 1955—1957 роках — заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.

У 1957—1960 роках — 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів Казахської РСР — міністр Казахської РСР.

У жовтні 1960 — вересні 1962 роках — голова Казахської Ради народного господарства і, водночас, заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.

У вересні 1962 — січні 1963 року — 1-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану.

26 грудня 1962 — 5 квітня 1965 року — секретар ЦК КП Казахстану.

Одночасно, 26 грудня 1962 — 7 грудня 1964 року — голова Бюро ЦК КП Казахстану з керівництва промисловістю та будівництвом.

У 1965 році — голова Державного комітету Ради міністрів Казахської РСР з координації науково-дослідних робіт.

У 1965—1974 роках — голова Державного комітету Ради міністрів Казахської РСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер 8 листопада 2001 року в Казахстані.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]