Базель (футбольний клуб) — Вікіпедія

Базель
Повна назва Fussball Club Basel 1893
Прізвисько ФКБ (нім. FCB)
Базельці (нім. Bebbi)
Червоно-сині (нім. Rot-Blau)
Засновано 15 листопада 1893
Населений пункт Базель, Швейцарія
Стадіон Санкт-Якоб Парк
Вміщує 38,512
Президент Швейцарія Бернард Бурґенер
Головний тренер Швейцарія Патрік Рамен
Ліга Суперліга
2022/23 5.
Домашня
Виїзна
Попередня емблема «Базеля»

«Ба́зель» (нім. Fussball Club Basel 1893) — професійний швейцарський футбольний клуб з однойменного міста. Заснований 15 листопада 1893 року.

Один з найуспішніших клубів Швейцарії: 20 національних титулів, що є другим результатом серед усіх швейцарських команд. Розквітом команди вважають пізні 1960-ті1970-ті роки. З 1967 по 1980 роки «Базель» 7 разів ставав чемпіоном країни. 1980-ті ознаменували важкі часи для клубу, коли команда вибула з єврокубків, а в 1987 вибув до нижчого дивізіону чемпіонату. У 2000-х «Базель» повернувся до вищого дивізіону, і у 2002, вперше за останні 22 роки, виграв національний титул. Подібні успіхи повторилися у 2004, 2005 та 2008 роках.

З 2000 року «Базель» є постійним учасником єврокубків. У 2002 клуб поступився у фіналі Кубка Інтертото англійській «Астон Віллі», і потрапив до другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. Сезон 20052006 став одним з найуспішніших для команди: чвертьфінал Кубка УЄФА, де «Базель» програв «Мідлсбро».

У розіграші Ліги чемпіонів 2008—2009 «Базель» потрапив до групи з донецьким «Шахтарем». Швейцарці здобули лише 1 очко на груповому етапі, і двічі програли з рахунком 0:5, причому один раз на РСК «Олімпійський» у Донецьку, де Жадсон зробив хет-трик[1].

Досягнення[ред. | ред. код]

Участь в єврокубках[ред. | ред. код]

Турнір М В Н П ГЗ ГП
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА 122 49 25 48 177 196
Ліга Європи УЄФА / Кубок УЄФА 124 60 25 39 211 152
Кубок Кубків УЄФА 4 0 1 3 3 13
Кубок ярмарків 10 1 1 8 3 13
Всього 260 110 52 98 394 374

Останнє оновлення: 1 жовтня 2020

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 3 жовтня 2023[2]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Швейцарія Марвін Гітц
4 ЗХ Іспанія Арнау Комас
5 ЗХ Швейцарія Міхаель Ланг
6 ЗХ Туніс Мохамед Дрегер
8 ПЗ Бельгія Жонатан Дюбасін
9 НП Франція Тієрно Баррі
10 НП Франція Жан-Кевін Огюстен
11 НП Німеччина Моріс Малон
13 ВР Швейцарія Мірко Салві
17 НП Швейцарія Андрін Хунзікер
19 ПЗ Австрія Юсуф Демір
20 ПЗ Швейцарія Фабіан Фрай (капітан)
21 ПЗ Грузія Габріель Сігуа
Поз. Нац. Гравець
22 ЗХ Німеччина Серхіо Лопес
25 ЗХ Нідерланди Фінн ван Бремен
26 ЗХ Боснія і Герцеговина Адріан Деон Баришич
27 ЗХ Швейцарія Кевін Рюегг
28 ЗХ Франція Уго Вогель
29 ПЗ Німеччина Адріано Онуегбуле
30 ПЗ Німеччина Антон Каде
31 ПЗ Швейцарія Домінік Шмід
33 ПЗ Аргентина Хуан Гауто
34 ПЗ Албанія Таулянт Джака (віце-капітан)
40 ПЗ Португалія Ренато Вейга
99 НП Сербія Джордже Йованович

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jadson treble seals Shakhtar consolation. УЄФА. 26 листопада 2008. Архів оригіналу за 17 грудня 2008.(англ.)
  2. Spieler [Players] (нім.). FC Basel. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Нагороди
Попередник:
Sauber-Petronas
Автомобільні гонки
Швейцарія Команда року Швейцарії
2002
Наступник:
Team Alinghi
Вітрильний спорт
Попередник:
Молодіжна збірна
Футбол
Швейцарія Команда року Швейцарії
2012
Наступник:
Національна збірна
Хокей