Бабенко Андрій Єлисейович — Вікіпедія

Бабенко Андрій Єлисейович
Народився 3 червня 1936(1936-06-03) (87 років)
Хмельове, Маловисківський район, Україна
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater Київський політехнічний інститут (1964)
Галузь механіка деформівного твердого тіла
Заклад НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук

Бабенко Андрій Єлисейович (нар. 3 червня 1936(19360603), с. Хмельове — фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (1996), професор (1998).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київський політехнічний інститут (1964), де з того часу й працює. Асистент, старший викладач, доцент, професор кафедри динаміки та міцності машин і опору матеріалів.

Наукові дослідження пов'язані з вивченням напружено-деформованого стану, розрахунками машино — будування конструкцій та їх динамічні характеристии Автор розробок і винаходів у галузі експериментальних установок визначення механічних характеристик матеріалів під час роботи за екстремальних умов.[1].

Праці[ред. | ред. код]

  • Об эффективных подходах к оптимизации релаксационной схемы при численном решении краевых задач теории упругости // ПП. 1987. № 6 (співавт.);
  • Нелінійна динаміка оболонкового резонатора на рухомій основі // Доп. АНУ. Сер. А. 1994. № 3 (співавт.);
  • Применение и развитие метода покоординатного спуска в задачах определения напряженно-деформированного состояния при статических и вибрационных нагружениях. К., 1996;
  • Визначення власних частот і власних форм коливань дискових пил // Наук. вісті НТУУ «КПІ». 1998. № 3 (співавт.);
  • Використання варіаційно-сіткового методу і методу покоординатного спуску в задачах коливань просторових тіл // Там само. 2000. № 3 (співавт.).

Примітки[ред. | ред. код]