Ацетати — Вікіпедія

Ацета́ти (англ. acetates, нім. Azetate n pl) — солі та естери оцтової кислоти CH₃COOH.

Загальне позначення ацетатів-естерів CH₃COOR, де R — органічний радикал, та n — кількість карбоксильних груп, а ацетатів-солей — (CH₃COO)_nMe, де Me — металічний елемент, або катіон амонію. Також можуть позначатися AcOR та (AcO)_nMe, де Ac — ацетильна група, відповідно.

Отримання[ред. | ред. код]

Утворюються при взаємодії оцтової кислоти та лугів:

${\displaystyle {\ce {CH_3COOH + NaOH -> CH_3COONa + H_2O}}}$

${\displaystyle {\ce {CH_3COOH + Ca(OH)2 -> Ca(CH_3COO)_2 + H_2O}}}$

Також утворюється під час обміну між іншим ацетатом і сіллю:

${\displaystyle {\ce {Pb(CH_3COO)_2 + 2KI -> PbI_2 + 2CH_3COOK}}}$

Естери отримують під час взаємодії між оцтовою кислотою та спиртами:

${\displaystyle {\ce {CH_3COOH + CH_3OH -> CH_3COOCH_3 + H_2O}}}$

${\displaystyle {\ce {CH_3COOH + C_2H_5OH -> CH_3COOC_2H_5 + H_2O}}}$

У спрощеному, за допомогою скорочень позначенні, реакції набувають вигляду:

${\displaystyle {\ce {AcOH + MeOH -> AcOMe + H_2O}}}$

${\displaystyle {\ce {AcOH + EtOH -> AcOEt + H_2O}}}$

де Ac — ацетильна група, Et — етильна група C₂H₅, Me — метильна група CH₃.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Неорганічні ацетати є кристалічними речовинами, здебільшого добре розчинними у воді. Ацетати мінерального походження слабко вивчені.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Ацетати здатні взаємодіяти з іншими солями, утворюючи нові:

${\displaystyle {\ce {Fe(CH_3COO)_2 + MgCl_2 -> Mg(CH_3COO)_2 + FeCl_2}}}$

Також вони взаємодіють з сильнішими кислотами. При цьому відбувається реакція обміну, в результаті чого отримують сіль сильнішої кислоти та оцтову кислоту:

${\displaystyle {\ce {H_2SO_4 + 2CH_3COONa -> 2CH_3COOH + Na_2SO_4}}}$

Застосування[ред. | ред. код]

Ацетати заліза, алюмінію, хрому вживаються при протравному фарбуванні тканин. Ацетат свинцю(II) (свинцевий цукор) — отруйна речовина, ацетат міді — зелена фарба.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ацетати

• Ізоамілацетат
• Етилацетат
• Ацетат кальцію

Джерела[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.