Ахей — Вікіпедія
Ахе́й (грец. Αχαιός) — міфічний родоначальник ахейців[1], син Ксута й Креуси[2], брат Іона, онук Елліна.
Здійснивши невмисне вбивство, Ахей утік до Лакедемону[3]. Набравши собі сподвижників з Егіала і Афін, повернувся у Фессалію і зайняв область батька [4]. Мав синів Архандра і Архітела[5]. Зображення Ахея можна знайти в містах Ахейского союзу [6].
За його іменем названі ахейці[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.