Асташкін Михайло Єгорович — Вікіпедія

Зовнішні зображення
	В Одессе на Аллее Славы

Михайло Єгорович Асташкін
рос. Михаил Егорович Асташкин
Народження	30 грудня 1908; Нащіd, Глядковське сільське поселенняd, Сасовський районd, Росія
Смерть	14 вересня 1941 (32 роки); Важне, Біляївський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР; загиблий у бою
Поховання	Алея Слави
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1930–1941
Партія	КПРС
Звання	Капітан авіації
Формування	69-й вап[ru]
Війни / битви	радянсько-фінська війна; німецько-радянська війна

Миха́йло Єго́рович Аста́шкін (рос. Михаил Егорович Асташкин; нар. 30 грудня 1908(19081230) — пом. 14 вересня 1941) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, командир ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку^[ru] окремої Приморської армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1942).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 грудня 1908 року в Нащі, нині Сасовського району Рязанської області Росії, в селянській родині. Росіянин. У 1925 році закінчив семирічку.

У лавах РСЧА з 1930 року. У 1932 році направлений до Ленінградської військово-теоретичної школи льотчиків, по закінченні якої продовжив навчання в 14-ій Енгельсській військовій авіаційній школі льотчиків. У грудні 1934 року на відмінно закінчив льотний курс і був залишений при школі льотчиком-інструктором.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років як командир ескадрильї, нагороджений орденом Червоного Прапора.

у 1940 році призначений командиром 1-ї ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку.

З початком німецько-радянської війни брав участь в обороні Одеси. Всього здійснив 162 бойових вильоти, з них 59 — на штурмовку наземних військ супротивника. У повітряних боях збив особисто 4 і в складі групи — 8 літаків ворога.

14 вересня 1941 року, виконуючи бойове завдання по штурмовці наземних військ супротивника, був збитий вогнем зенітної артилерії ворога. Направив палаючого літака на скупчення живої сили і техніки супротивника в районі хутора Важного Біляївського району Одеської області.

Похований на алеї Слави центрального Парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в Одесі^[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Асташкіну Михайлу Єгоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора і медаллю «За оборону Одеси».

Пам'ять[ред. | ред. код]

Похований на Алеї Слави в Одесі.

Ім'ям Михайла Асташкіна названо вулицю Одеси і дотичний провулок.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання. obd-memorial.ru (рос.).

Посилання[ред. | ред. код]

Асташкін Михайло Єгорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

[1] ОБД «Мемориал»: Облікова картка військового поховання. obd-memorial.ru (рос.).

[1]