Асмаа Махфуз — Вікіпедія

Асмаа Махфуз
أسماء محفوظ
Асмаа Махфуз - політична активістка, одна з засновниць руху 6 квітня.
Народилася 1 лютого 1985(1985-02-01) (39 років)
Єгипет
Країна  Єгипет
Національність єгиптянка
Місце проживання Каїр
Діяльність політична активістка, політик, одна з засновниць руху 6 квітня, учасниця Єгипетської революції 2011 року.
Сфера роботи блог
Alma mater Каїрський університет
Конфесія мусульманка
Нагороди

CMNS: Асмаа Махфуз у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Асмаа Махфуз (араб. أسماء محفوظ‎‎, 1 лютого 1985, Єгипет) — єгипетська політична активістка, одна з засновниць руху 6 квітня. Одна з активних учасниць Єгипетської революції 2011 року. Через політичні переслідування проживає за межами Єгипту.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1 лютого 1985 року в Єгипті. Закінчила Каїрський університет, отримала ступінь бакалавра за спеціальністю — ділове адміністрування.

У 2008 подала у відставку і почала активно займатися політичною діяльністю. Одна з співзасновників молодіжного руху 6 квітня (англ. the April 6 Youth Movement). Під час перехідного періоду, головною її метою було підвищення обізнаності людей про свої права.[1]

До 2011 року працювала в комп'ютерній компанії.[2]

Участь у Єгипетській революції[ред. | ред. код]

Спільно з рядом соратників, таких як журналістка Мона Альтхаві, їй приписуються заклики до революції 25 січня шляхом розміщення відео із закликами до протестних демонстрацій. У відео-блозі розміщеному у Facebook на 18 січня, вона закликала єгиптян до захисту своїх прав і висловити своє несхвалення режиму Хосні Мубарака. Відео було завантажене на YouTube, за кілька днів про нього знав весь світ.[3] В інтерв'ю з al-Mihwar TV, вона сказала, що за тиждень до 25 січня, вона виклала відео на Facebook, оголосивши, що тепер вона буде ходити на площу Тахрір в знак протесту. Останнім стимулом до виступу став акт самоспалення чотирьох осіб. Чотири інших єгиптян приєдналися до неї, поступово зібрався натовп слухачів.

«На площі Тахрір я стала кричати щосили: „Єгиптяни, чотири особи вчинили акт самоспалення через приниження і злидні. Єгиптяни, чотири особи вчинили акт самоспалення, бо боялися не вогню, а органів безпеки. Чотири особи вчинили акт самоспалення, щоб сказати вам: «Прокиньтеся» — ми здійснюємо акт самоспалення, щоб ви почали діяти. Чотири особи вчинили акт самоспалення, щоб сказати режиму: „Прокинься. Ми ситі по горло. Ми здійснюємо акт самоспалення, щоб передати вам послання“.»[4]

Але внутрішні служби безпеки швидко оточили і вигнали групу з площі.[5] В наступному відео вона оголосила про свій намір вийти на площу ще раз, на 25 січня, національне свято в Єгипті в честь поліцейських, загиблих у протистоянні з британськими військами. У цьому відео вона закликає єгиптян вийти на вулицю:

«Якщо ти вважаєш себе чоловіком, пішли зі мною на 25 січня. Той, хто каже, що жінкам не варто йти на акції протесту, тому що вони будуть отримувати стусани, відстоюйте честь і чоловічу гідність, ходімо зі мною на 25 січня. Той, хто говорить, що це того не варто, тому що там буде тільки жменька людей, я хочу сказати йому: „Ти причина цього, і ти зрадник, як президент або будь-який поліцейський безпеки, який б'є нас на вулиці“.»[3]

В 2011 році Махфуз була заарештована за звинуваченням у наклепі й образі єгипетських військових називаючи їх «Радою собак».[6] Вона була направлена для розгляду справи у військовий суд, що спонукало активістів, а також кандидатів у президенти, таких як Мухаммед аль-Барадаї і Айман Нур протестувати проти звинувачень, і розгляду справи у військовому суді.[7] Махфуз була звільнена під заставу в розмірі Е£ 20,000 (відповідає приблизно US$ 3,350), і після цього Вища Рада Збройних Сил відмовилася від обвинувачення проти Асмаа, а також ще одного активіста, Лоя Нагаті.[8]

Світова відомість[ред. | ред. код]

27 жовтня 2011 Махфуз стала однією з двох активістів арабських революцій, яким була присуджена премія імені Сахарова, що вручається Європейським парламентом; вона отримала її як один з активістів єгипетської революції, чиє ім'я отримало широкий розголос і популярність в ЗМІ після заснування Руху 6 квітня, який зіграв велику роль у єгипетської революції[9]. Асма Махфуз була визнана 381-й з 500 найбільш впливових фігур арабського світу згідно з даними журналу Arabian Business (араб. أريبيان بزنس) з причини її ролі під час революційних і наступних подій.

У березні 2012 року американський журнал «Newsweek» включив Махфуз в список «150 жінок, які вразили світ», вона стала однією з п'яти єгиптянок, які потрапили в нього[10]. Причину її вибору в редакції журналу пояснили роллю Махфуз в розміщенні відео в соціальних мережах, назвавши її одним із лідерів революції в Єгипті.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. editor. Успешные мусульманки. Примеры из истории и современности. islam.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  2. Khalil, Aya. Thousands Fill the Streets in Egypt Protests. ILLUME. Архів оригіналу за 3 січня 2013. Процитовано 30 січня 2016.
  3. а б Asmaa Mahfouz & the YouTube Video that Helped Spark the Egyptian Uprising. Democracy Now!. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  4. Организатор демонстраций в Египте Асмаа Махфуз рассказывает о том, как Facebook способствовал ее деятельности. Девятый канал. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  5. http://memritv.org. MEMRI: Asmaa Mahfouz, Organizer of the Demonstrations in Egypt, Talks About Her Decision to Use Facebook to Take Action. MEMRITV - The Middle East Media Research Institute. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  6. Freedom Alert: Egyptian activist Asmaa Mahfouz arrested». August 2011.
  7. Osman, Ahmed Zaki Activists and presidential hopefuls condemn Asmaa Mahfouz arrest Al Masry Al Youm. 15 August 2011
  8. Egypt blogger Mahfuz quizzed for 'defaming' military BBC News. 14 August 2011
  9. ‭BBC Arabic‬ - ‮الشرق الأوسط‬ - ‮5 ناشطين عرب يفوزون بجائزة ساخروف‬. www.bbc.com (араб.). Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 30 січня 2016.
  10. Newsweek's '150 Women Who Shake the World' offers optimism for women's rights | Egypt Independent. www.egyptindependent.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2016.