French
DeutschАрхангельське газове родовище — Вікіпедія
| Архангельське газове родовище | ||||
| На честь | Архангельський Андрій Дмитрович[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| 45°41′ пн. ш. 31°45′ сх. д. / 45.683° пн. ш. 31.750° сх. д. | ||||
| Континент | Європа | |||
| Геолокація | Каркінітсько-Північнокримський прогин | |||
| Водойма | Чорне море | |||
| Входить до | Причорноморсько-Кримська НГО | |||
| Країна |  Україна | |||
| Відкрито | 1965[1] | |||
| Розробка | 1992 | |||
| Метод | офшорне видобування нафти і газу | |||
  Архангельське газове родовище (Україна)  | ||||
| Література | ||||
| | ||||
Архангельське газове родовище — належить до Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області Південного нафтогазоносногу регіону України.
Розташоване на шельфі Чорного моря в Північно-Кримській тектонічній зоні Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. Газоносними є майкопські та неогенові газові поклади. Породи-колектори — піщано-алевритові пачки у глинистій товщі майкопу і карбонатно-теригенні породи середнього міоцену. Родовище багатопластове. Виявлено три продуктивних горизонти (інтервали 855—891 м, 806—812 м, 613,5-626 м). Крім того, газоносним є інтервал 2973-3117 м у палеоценових утвореннях.
Поклади пластові, склепінчасті. Розробляється з 1992 р. Видобуто 85 млн м³ газу. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С1 — 5413 млн м³.
Зауваги[ред. | ред. код]
Господарський суд Київської області у 2017 р. задовольнив позов Генпрокуратури та припинив дію договору про спільну діяльність між ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ПрАТ «Пласт», який давав право на користування Стрілковим та Архангельським газовими родовищами. Відповідно до умов договору, ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз» внесло у спільну діяльність право користування газовими родовищами. У свою чергу ПрАТ «Пласт» зобов'язувався внести 71 млн грн, з яких вніс лише 1 млн грн, при цьому останній незаконно отримував від спільної діяльності прибуток у пропорційно більшому розмірі, ніж ПАТ "ДАТ «Чорноморнафтогаз». Як наслідок, державою недоотримано близько 20 млн грн від продажу газу, видобутого під час здійснення спільної діяльності[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Два газові родовища поблизу Криму повернули з незаконної спільної діяльності. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. — Львів : Центр Європи, 1998. — ISBN 966-7022-04-8.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
| |||||||||||||
| ||||||||||||||||