French
DeutschАрка Веллінгтона — Вікіпедія
| Арка Веллінгтона | |
|---|---|
|
| |
| 51°30′09″ пн. ш. 0°09′03″ зх. д. / 51.502500000027772842° пн. ш. 0.15083333336110777° зх. д.Координати: 51°30′09″ пн. ш. 0°09′03″ зх. д. / 51.502500000027772842° пн. ш. 0.15083333336110777° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Розташування | Вестмінстер |
| Тип | тріумфальна арка |
| Стиль | георгіанська архітектура |
| Архітектор | Decimus Burtond |
| Дата заснування | 1828 |
  Арка Веллінгтона Арка Веллінгтона (Велика Британія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Арка Веллінгтона (англ. Wellington Arch), також відома як Конституційна Арка чи (початково) як Арка Грін-Парку, — тріумфальна арка, розташована на південь від Гайд-парку в центральному Лондоні та західному куті Грін-парку (зараз вона ізольована на острівці безпеки посеред дороги). Арка була початково збудована у 1826—1830 роках неподалік від сучасного місця розташування, куди була переміщена у 1882-83 роках. Колись на її верхівці стояла статуя першого герцога Веллінгтона; задумка початкового проекту встановити на верхівці «квадригу» не була реалізована до 1912 року.
Історія[ред. | ред. код]
,_p326.jpg)
І Арка Веллінгтона, і Мармурова Арка (спочатку розташована перед Букінгемським палацом) були задумані 1825 королем Георгом IV для вшанування перемог Британії у Наполеонівських війнах. Арка Веллінгтона також мала слугувати зовнішніми воротами на вулиці Констітьюшн Хілл, а отже парадним в'їздом до центрального Лондону з заходу. На тому місці раніше (у 18-му ст.) стояли ворота дорожньої застави, і люди вважали це початком Лондона (що видно з прізвиська Епслі-хаус — «№ 1, Лондон»); арка мала вказувати на важливість місця.
Арка була збудована 1826–1830 за кресленнями Децимуса Бартона. Вона мала стати частиною єдиної композиції разом з екраном Бартона, який формує вхід Гайд-парк Корнер до Гайд-парку. Початково арка стояла на південь від екрану, орієнтована під прямим кутом до кінця Констітьюшн Хілл, що формувало вхід до парадного церемоніального шляху до Букінгемського палацу. До екрану примикає Експлі-хаус, лондонська резиденція герцога Веллінгтона.
Арка має єдиний проїзд, використовує коринфський ордер.[1] Значна частина проектованих прикрас не була виконана з причин економії, оскільки король перевищив витрати на переоблаштування Букінгемського палацу в той же період.
Статуя Велінгтона[ред. | ред. код]
У 1846 арку обрали як місце встановлення статуї Артура Веллслі, першого герцога Веллінгтона, військового та прем'єр-міністра. Його бронзова статуя, яку встановили на арці, важила 40,62 тонни та мала висоту 8,53 м, і була найвищою кінною статуєю, колись створеною.[2]
Ця статуя створила суттєві суперечки та осміювання у суспільстві того часу. Були намірі перемістити її в інше місце, але це було б образою для герцога, і королева Вікторія наказала її залишити на арці, де вона і лишалась до смерті герцога.
Переміщення арки[ред. | ред. код]
При розширенні дороги у 1882-3 роках арку трохи перемістили до її сучасного розташування, де вона втратила початковий зв'язок з входом до Гайд-Парку, але стала перпендикулярною вулиці Констітьюшн Хілл, а отже продовжила слугувати парадним входом на неї. Зараз арка стоїть по центру великого острівця безпеки на цій вулиці, утвореного після обрізання західного кінця Грін-парку.
Коли арку відбудували на новому місці, статую Веллінгтона наверх не поставили. Спочатку її замінили меншою кінною статуєю герцога (яку поставили на постаменті неподалік), а саму відправили до Олдершота. Децимус Бартон у кресленнях передбачав згори скульптуру квадриги.[3] і це нарешті було зроблено 1912 року. Бронзова скульптура заснована на меншому оригіналі, який сподобався королю Едуарду VII на виставці у Королівській академії мистецтв. Скульптура зображує богиню перемоги Ніке, яка спускається з неба на колісниці війни. Візник має обличчя маленького хлопчика (вважається, що сина лорда-спонсора скульптури), а ангел миру створений з Беатріс Стюарт.[4] Квадрига є найбільшою бронзовою скульптурою Європи.
Доступ публіки[ред. | ред. код]
Арка всередині є пустотілою і до 1992 року в ній розміщувалась маленька станція поліції. У 1999 році власність на арку була передана до «English Heritage», і в половині арки було облаштовано три поверхи виставки про історію арки та деякі її використання. Відвідувачі можуть вийти на тераси по обидві сторони верхівки з квадригою. Друга половина слугує вентиляційною шахтою для транспортного тунелю, облаштованого у 1961-62 рр.[5] , через що щороку близько трьох разів викликаються пожежники людьми, які сприймають вихід теплого запиленого повітря з шахти за пожежу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Elmes, James (1827). Metropolitan Improvements in the Nineteenth Century. London: Jones and Co. с. 134.
- ↑ Campbell Dixon, Anne. Anne Campbell Dixon explores the history of Wellington Arch, which has just been reopened after a long-overdue restoration Making a grand entrance once again. Telegraph Travel. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
- ↑ The Wellington Statue and Hyde Park Corner. Daily News (London). 28 березня 1884.
- ↑ Obituary – Sir Patrick Leigh-Fermor. The Daily Telegraph. London. 10 червня 2011. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 18 листопада 2015.
- ↑ Ian Mansfield (6 January 2014), Hyde Park Corner's Massive Hidden Ventilation Shaft [Архівовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] (IanVisits blog)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арка Веллінгтона |
- Сторінка на English Heritage [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Старі фото арки вікторіанської доби [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.]
|
