Аральське море — Вікіпедія

Аральське море
Аральське море
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч)
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч)
45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722Координати: 45°00′00″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722
Розташування
Країна  Казахстан і  Узбекистан
Регіон Казахстан
Розташування Казахстан Казахстан
Узбекистан Узбекистан
Геологічні дані
Тип Безстічна область
Частина від Середземноморський регіонd[1]
Розміри
Площа поверхні 17 160 км² (2004),
28 687 км² (1998),
68 000 км² (1960) км²
Висота 31 м
Глибина макс. 42 м і 8,7 м
Довжина 428 км
Ширина 284 км
Вода
Басейн
Вливаються Амудар'я, Сирдар'я
Площа басейну 690 000 км²
Країни басейну Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан
Інше
Міста та поселення (Аральськ)
Geonames 1526250
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Аральське море. Карта розташування: Казахстан
Аральське море
Аральське море (Казахстан)
Мапа

CMNS: Аральське море у Вікісховищі

Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану.

З початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Нині озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барсакельмес.

Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї та Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.

Солоність Аральського моря становила 10—11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.

Судноплавство тривало близько 7 місяців.

В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тонн. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (колючка південна), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.

Карту Аральського моря вперше склав Олексій Бутаков, в Аральській описовій експедиції якого брав участь Тарас Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Артем Акишев першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]