Анхімерний ефект — Вікіпедія

Анхімерний ефект (англ. anchimeric assistance, Neighbouring group participation (NGP) — вплив на активність реакційного центра через невалентну (просторову) взаємодію безпосередньо не зв'язаних з цим центром груп, що звичайно проявляється у зростанні швидкості реакції i тому його ще називають анхімерним пришвидшенням.

У органічній хімії було визначено IUPAC як взаємодія реакційного центру з одинокою парою електронів в атомі або електронами, присутніми в сигма-зв'язку або пі-зв'язку, що містяться в материнській молекулі, але не кон'югована з реакційним центром. [1][1][2][3]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. de Rooij, J. F.; Wille-Hazeleger, G.; Burgers, P. M.; van Boom, J. H. (1979). Neighbouring group participation in the unblocking of phosphotriesters of nucleic acids. Nucleic Acids Research. 6 (6): 2237—2259. doi:10.1093/nar/6.6.2237. PMC 327848. PMID 461188.
  2. Stalford, Susanne A.; Kilner, Colin A.; Leach, Andrew G.; Turnbull, W. Bruce (7 грудня 2009). Neighbouring group participation vs. addition to oxacarbenium ions: studies on the synthesis of mycobacterial oligosaccharides. Organic & Biomolecular Chemistry (англ.). Royal Society of Chemistry. 7 (23): 4842—4852. doi:10.1039/B914417J. PMID 19907773.
  3. Bowden, Keith (1 січня 1993). Bethell, D. (ред.). Neighbouring Group Participation by Carbonyl Groups in Ester Hydrolysis. Academic Press, ScienceDirect. с. 171—206. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 17 грудня 2019.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]