Антоніо Анджелілло — Вікіпедія

Ф
Антоніо Анджелілло
Антоніо Анджелілло
Антоніо Анджелілло
Особисті дані
Народження 5 вересня 1937(1937-09-05)[3][2]
  Буенос-Айрес, Аргентина[2]
Смерть 5 січня 2018(2018-01-05)[1][2] (80 років)
  Сієна, Тоскана, Італія[2]
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство  Аргентина
 Італія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 9 (3)
1956–1957 Аргентина «Бока Хуніорс» 34 (16)
1957–1961 Італія «Інтернаціонале» 113 (68)
1961–1965 Італія «Рома» 106 (27)
1965–1966 Італія «Мілан» 11 (1)
1966–1967 Італія «Лекко» 22 (1)
1967–1968 Італія «Мілан» 3 (1)
1968–1969 Італія «Дженоа» 22 (5)
1969–1971 Італія «Анджелана» 19 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1956–1960 Аргентина Аргентина 11 (11)
1960–1962 Італія Італія 2 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1969–1971 Італія «Анджелана»
1971–1972 Італія «Монтеваркі»
1972–1973 Італія «К'єті»
1973–1974 Італія «Кампобассо»
1974–1975 Італія «Ріміні»
1975–1977 Італія «Брешія»
1977–1978 Італія «Реджина»
1978–1980 Італія «Пескара»
1981–1984 Італія «Ареццо»
1984–1985 Італія «Авелліно»
1985–1986 Італія «Палермо»
1986–1987 Італія «Мантова»
1987–1988 Італія «Ареццо»
1988–1990 Марокко ФАР (Рабат)
1989–1990 Марокко Марокко
1990–1991 Італія «Торрес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Антоніо Анджелілло (ісп. Antonio Angelillo; 5 вересня 1937, Буенос-Айрес — 5 січня 2018), також за іспанською транскрипцією відомий як Антоніо Анхелільйо — колишній аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за національні збірні Аргентини та Італії.

Володар Кубка Італії. Чемпіон Італії. Володар Кубка ярмарків.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1955 року виступами за команду клубу «Расинг» (Авельянеда), в якій протягом року взяв участь лише у 9 матчах чемпіонату.

Протягом 1956—1957 років захищав кольори команди клубу «Бока Хуніорс».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Інтернаціонале», до складу якого приєднався 1957 року. Відіграв за «нераззуррі» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Інтернаціонале», був основним гравцем команди. В сезоні 1958—1959 з 33 забитими голами став найкращим бомбардиром Серії A.

1961 року уклав контракт з клубом «Рома», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Роми» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії.

Згодом з 1965 по 1969 рік грав у складі команд клубів «Мілан», «Лекко» та «Дженоа». З «Міланом» в сезоні 1967—1968 здобул титул чемпіона Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Анджелана», за команду якого виступав протягом 1969—1971 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 11 матчів, забивши 11 голів. У складі збірної Аргентини був учасником розіграшу Кубка Америки 1957 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона.

Протягом 1960—1962 також провів дві гри за національну збірну Італії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1969 року, очоливши тренерський штаб клубу «Анджелана», де протягом двох сезонів був граючим тренером.

Пропрацювавши згодом з низкою нижчолігових італійських команд, 1975 року став головним тренером «Брешії», тренував клуб з Брешії два роки.

Згодом протягом 1977—1980 років очолював тренерські штаби клубів «Реджина» і «Пескара».

Протягом одного року, починаючи з 1984, був головним тренером команди «Авелліно», а 1985 року був запрошений керівництвом клубу «Палермо» очолити його команду, з якою пропрацював до 1986 року. З 1986 і по 1987 рік очолював тренерський штаб команди «Мантова».

1989 року став головним тренером збірної Марокко, тренував збірну Марокко лише один рік.

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Монтеваркі», «К'єті», «Кампобассо», «Ріміні», «Ареццо» та ФАР (Рабат).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Торрес», головним тренером команди якого Антоніо Анджелілло був з 1990 по 1991 рік.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Міжнародні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1955 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) ПД 9 3 9 3
1956 Аргентина «Бока Хуніорс» ПД 29 14 КА 2 3 31 17
1957 ПД 5 2 5 2
Усього за «Бока Хуніорс» 34 16 2 3 36 19
1957–58 Італія «Інтернаціонале» A 34 16 КІ 34 16
1958–59 A 33 33 КІ 4 3 КЯ 3 2 40 38
1959–60 A 31 11 КІ 2 1 КЯ 33 12
1960–61 A 15 8 КІ 2 1 КЯ 3 2 20 11
Усього за «Інтернаціонале» 113 68 8 5 6 4 127 77
1961–62 Італія «Рома» A 24 10 КІ 2 КЯ 2 КД+ТКС 6+2 3+1 36 14
1962–63 A 31 6 КІ 2 КЯ 8 3 КА 4 6 45 15
1963–64 A 31 4 КІ 4 КЯ 6 КА 4 45 4
1964–65 A 18 7 КІ КЯ 6 1 24 8
Усього за «Рому» 104 27 8 22 4 16 10 150 41
1965–66 Італія «Мілан» A 11 1 КІ 1 КЯ 9 2 21 3
1966–67 Італія «Лекко» A 22 1 КІ 3 25 1
1967–68 Італія «Мілан» A 3 1 КІ 6 КВК 9 1
Усього за «Мілан» 14 2 7 9 2 30 4
1968–69 Італія«Дженоа» B 22 5 КІ 2 24 5
Усього 318 122 28 5 37 10 18 13 401 150

Статистика виступів за збірну Італії[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-12-1960 Неаполь Італія Італія 1 – 2 Австрія Австрія товариський матч -
04-11-1961 Турин Італія Італія 6 – 0 Ізраїль Ізраїль Відбір до ЧС 1962 1
Усього Матчів 2 Голів 1

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Рома»: 1963–1964
«Мілан»: 1967–1968
«Рома»: 1960–1961

Особисті[ред. | ред. код]

1958–1959 (33)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]