Антикваріат — Вікіпедія

Антикваріат — збірна назва старовинних речей, що становлять історико-художню цінність. Людей, які займаються збиранням і продажем антикваріату, називають антикварами (застарілий термін — антикварій)^[1][2].

Визначення[ред. | ред. код]

У кожній окремо взятій країні визначення терміна «антикваріат» може бути різним. Аби річ вважалася антикварною, їй має бути певна кількість років. У Сполучених Штатах вона має бути виготовлена до 1830 року, в Канаді до 1847 року. У Великій Британії антикварному предмету має бути не менше 100 років. У більшості країн річ має проіснувати не менше 60 років, аби вона вважалася антикварною.

В Україні[ред. | ред. код]

Антикварні речі (Антикваріат) — культурні цінності, як об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, підлягають збереженню, відтворенню та охороні і створені понад 50 років тому, у тому числі:

• а) предмети і документи, що пов'язані з розвитком суспільства та держави, історією науки, мистецтва і техніки, а також з життям і діяльністю видатних осіб, державних, політичних і громадських діячів;
• б) художні твори, у тому числі:
  • оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, картини та малюнки повністю ручної роботи на будь-якій основі та з будь-яких матеріалів;
  • оригінальні художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів;
  • гравюри, естампи, літографії та їх оригінальні друковані форми, твори декоративно-прикладного мистецтва, у тому числі вироби традиційних народних промислів та інші художні вироби зі скла, кераміки, дерева, металу, кістки, тканини та інших матеріалів;
• в) складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
• г) рідкісні рукописи, друковані видання і документальні пам'ятки, у тому числі інкунабули та інші видання, що являють собою історичну, художню, наукову та культурну цінність;
• ґ) архівні документи, уключаючи кіно-, фото-, фонодокументи;
• д) унікальні та рідкісні музичні інструменти;
• е) старовинні монети та інші предмети колекціонування^[3].

Відносини, пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, які спрямовані на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури врегульовані Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (із змінами)^[4].

Згідно доручення Кабінету Міністрів України та відповідної Постанови від 30 листопада 1998 року № 1888 «Про невідкладні заходи щодо запобігання вивезенню за межі України предметів національного культурного надбання» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1402 (1402-2003-п) від 04.09.2003)^[5], профільними міністерствами та відомствами були розроблені, затверджені і надіслані до відповідних правоохоронних органів:

• «Правила торгівлі антикварними речами (в тому числі через аукціонний продаж) з проведенням відповідної реєстрації культурних цінностей»;
• «Методичні рекомендації щодо класифікації предметів антикваріату, методики їх детального огляду та опису».

На даний час, згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (із змінами), заборонено виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки тоталітарного режиму, зокрема у вигляді сувенірної продукції. Згідно Закону заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, в тому числі у приватних колекціях і приватних архівних зібраннях, як об’єктів антикварної торгівлі. Чи є предмет частиною колекції або антикваріатом - має визначати експертиза^[6][7].

Світовий ринок антикваріату[ред. | ред. код]

Головним завданням ринку антикваріату є організація діяльності, яка здійснюється через аукціони, виставки-продажі, антикварні лавки, що забезпечує реалізацію товарів, регулювання капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності, створення сприятливих умов для розвитку антикварного ринку^[8].

Структура[ред. | ред. код]

Світовий ринок антикваріату є специфічним, бо він має справу з одинарним товаром: кількість старовинних речей залишається незмінною, навіть якщо попит на них зростає. При цьому ціни регулюються не тільки попитом, а й модою, і не в останню чергу — особистими пристрастями колекціонерів. У зв'язку з цим даний ринок по праву називають елітарним^[8].

Первинний ринок[ред. | ред. код]

На «первинному» ринку антикваріату окремі митці пропонують власні роботи галереям, виставкам місцевого значення, дрібним дилерам і приватним колекціонерам. Цей ринок є істотно децентралізованим. Первинний ринок також є відносно конкурентним: пропозиція з боку митців-початківців істотно перевищує попит, що утримує ціни на досить низькому рівні^[8].

Вторинний ринок[ред. | ред. код]

«Вторинний» ринок зосереджений довкола великих міст — центрів мистецтв — Лондону, Нью-Йорку й Парижу. Його учасники — це досить відомі галеристи, колекціонери, художники, що зуміли вийти на цей рівень. Антикваріат є в державних музеях, галереях, приватних колекціях^[8].

Інвестиції[ред. | ред. код]

Зовнішні зображення
	Динаміка антикварного індекса ART-INDEX у порівнянні з індексом фондового ринку США — S&P 500, з 1960 по 2010 рік.

Особливості ціноутворення залежать від світових економічних тенденцій, регіональних особливостей, кон'юнктури і моди. Наприклад, на кон'юнктуру ринку можуть впливати ряд галерей, які зарекомендували себе як високопрофесіональні учасники світового ринку антикваріату. Ціни встановлюються на публічних торгах, у тому числі на міжнародних аукціонах^[9].

При оцінюванні антикваріату враховуються наступні фактори:

• 1) ступінь його збереженості;
• 2) належність до фірми-виробника чи автора;
• 3) кількість екземплярів;
• 4) час створення.

Організаційною формою здійснення зовнішньоторговельних операцій на світовому ринку антикваріату є міжнародні аукціони. Міжнародні товарні аукціони — це особливі, спеціально організовані ринки у заздалегідь обумовлених місцях, які діють з певною періодичністю у встановлені час і терміни. Їх влаштовують для дилерів, широкого кола покупців за різноманітними напрямками. Найбільш відомі з них SOTHEBY'S (Нью–Йорк, США), «Christie's» (Лондон, Велика Британія)^[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антикваріат

• В. І. Акуленко. Антикваріат [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• Предмети антикваріату [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 291. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Антикварна книга [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Визначення ознак фальсифікації ювелірного антикваріату
• Український антикварний ринок
• Антиквар — єдиний в Україні друкований журнал про антикваріат, культуру та мистецтво

Див. також[ред. | ред. код]

• Антиквар (журнал)

Література[ред. | ред. код]

• Колекціонування культурних цінностей: курс лекцій / Б. О. Платонов. — К. : НАКККіМ, 2016. — 108 с.; іл. — ISBN 978-966-452-207-3
• Антиквариат: История, основы атрибуции и экспертизы: Образовательная программа по истории, основам атрибуции и экспертизы антиквариата, предметов искусства, коллекционирования и старины. — М. : ИПЦ Художник и книга, 2003 (Тип. ОПЦИОН). — 120 с.; ISBN 5-901685-66-0
• Антиквариат: путеводитель коллекционера / А. Миллер ; пер. с англ. — М. : Издательский дом «Ниола 23-й век», — 2004. — 550 с. : ил.
• Антиквариат: Справочник коллекционера / Дж. Блат, Д. Бетти, С. Булл, Х. Кей ; Пер. с англ. Н. Е. Юркевич.— М. : Астрель-АСТ, 2004. — 299 с. — ISBN 5-17-016504-8
• Антиквариат: энцикл. мирового искусства/ Под. ред. Х. Маллалью. — М. : Белый город, 2002. — 640 с.: цв. ил; 29 см. —(Энциклопедия мирового искусства). — Указ.: с. 631—638. — ISBN 5-7793-0327-4
• Антикварная мебель: Иллюстрированное руководство по определению стилей мебели: пер. с англ. / Тим Форрест; Гл. ред. О. Вишняков; Пер. Мария Каткова.– М. : Триvиум, 2000.– 160 с.– 3000 экз. — ISBN 5-85044-440-8
• Большая иллюстрированная энциклопедия древностей / Гейдова Дагмар, Дурдик Ян, Кибалова Людмила и др.; Авт. введения К.-Г. Клингенбург; Пер. на рус. яз. Б. Б. Михайлова; Граф.оформ. К. Панека. — Прага: Артия, 1982. — 496 с.: ил.
• Серебро. Краткий экскурс в историю антиквариата / Р. Персалл. — Мн. : Белфакс, 1998. — 128с. : илл. — ISBN 905-6294-25-8

У соціальних мережах Twitter topic Тематичні сайти Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (9-th) · Encyclopædia Britannica Довідкові видання KBpedia · UK Parliament thesaurus · WordNet Нормативний контроль Freebase: /m/01ys2s · GND: 4002325-4 · J9U: 987007295590705171 · LCCN: sh85005746 · NKC: ph126040