Анже — Вікіпедія

Анже
Angers

 
Країна Франція Франція
Регіон Пеї-де-ла-Луар 
Департамент Мен і Луара 
Округ Анже
Кантон юї-кантон
Код INSEE 49007
Поштові індекси 49000, 49100
Координати 47°28′25″ пн. ш. 0°33′15″ зх. д.H G O
Висота 12 - 64 м.н.р.м.
Площа 42,71 км²
Населення 157 175 (01.01.2021[1])
Густота 3680,1 ос./км²
Розміщення
Анже. Карта розташування: Франція
Анже
Влада
Мер
Мандат 		Christophe Bechu
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Анже (значення).

Анже́ (фр. Angers; /ɑ̃ʒe/) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, адміністративний центр департаменту Мен і Луара. Населення — 157 175 осіб (01.01.2021)[1].

У місті розташований середньовічний замок, споруджений у XI столітті графом Анжуйським. У місті знаходиться Університет Анже.

Географія[ред. | ред. код]

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 270 км на південний захід від Парижа, 85 км на схід від Нанта.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Анже
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 7,6 8,7 12,9 15,7 19,1 22,8 24,5 24,4 21,6 16,4 11,1 8,0 16
Середня температура, °C 4,4 5,1 8,2 10,6 13,7 17,2 18,8 18,7 16,4 11,9 7,7 5,1 11
Середній мінімум, °C 1,3 1,6 3,6 5,5 8,4 11,6 13,2 13,1 11,2 7,5 4,4 2,2 6
Норма опадів, мм 64 54 52 45 55 44 43 48 52 61 70 62 650
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Найдавнішими мешканцями місцевості були галли-андекави. Римляни на честь Юлія Цезаря називали місто Юліомагом (Juliomagus). З IX століття — столиця Анжуйского графства, яким з 870 по 1205 рр. правила перша Анжуйська династія, що дала Плантагенетів. Саме останні спорудили основні пам'ятки середньовічного Анже, включаючи оточений ровом замок і лікарню Івана Хрестителя, віддану нині під археологічний музей.

У XV столітті місто досягло свого зеніту як столиця «доброго короля Рене», але було спустошене в розпал Столітньої війни. До Французької революції Анже залишалося столицею герцогства й провінції Анжу.

16 квітня 1850 року в Анже сталася катастрофа. Через резонанс, викликаний маршируваням солдатів, завалився міст Бас-Шен і загинуло 226 осіб.

Історико-архітектурна спадщина міста зазнала руйнувань у роки Другої світової війни. З 1939 до 1940 рік в Анжу перебував Уряд Польщі у вигнанні. У 1971 році відновлено університет Анже, що існував за часів короля Рене.

Демографія[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Des villages de Cassini aux communes d’aujourd’hui[3] і INSEE[4]  ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 69 873 12 375 15 830 19 798 13 669 7204 997
Жінки 82 431 11 801 18 866 20 154 16 762 12 483 2365


Зміни населення
Рік Населення Зміна
1793 33 900 —
1800 33 000 −2.7%
1806 29 187 −11.6%
1821 29 873 +2.4%
1831 32 743 +9.6%
1836 35 901 +9.6%
1841 39 884 +11.1%
1846 44 781 +12.3%
1851 46 599 +4.1%
1856 50 726 +8.9%
1861 51 797 +2.1%
1866 54 791 +5.8%
1872 58 464 +6.7%
1876 56 846 −2.8%
1881 68 049 +19.7%
1886 73 044 +7.3%
1891 72 669 −0.5%
1896 77 164 +6.2%
1901 82 398 +6.8%
1906 82 935 +0.7%
1911 83 786 +1.0%
1921 86 158 +2.8%
1926 86 260 +0.1%
1931 85 602 −0.8%
1936 87 988 +2.8%
1946 94 408 +7.3%
1954 102 142 +8.2%
1962 115 252 +12.8%
1968 128 533 +11.5%
1975 137 591 +7.0%
1982 136 038 −1.1%
1990 141 404 +3.9%
1999 151 279 +7.0%
2006 152 237 +0.6%
2007 151 108 −0.7%
2008 148 405 −1.8%
2009 147 305 −0.7%
2010 147 571 +0.2%
2011 148 803 +0.8%
2012 149 017 +0.1%
2013 150 125 +0.7%
2014 151 056 +0.6%

Економіка[ред. | ред. код]

2010 року серед 102 170 осіб працездатного віку (15—64 років) 67 602 були активними, 34 568 — неактивними (показник активності 66,2%, у 1999 році було 63,2%). З 67 602 активних мешканців працювало 56 836 осіб (28 291 чоловік та 28 545 жінок), безробітними було 10 766 (5292 чоловіки та 5474 жінки). Серед 34 568 неактивних 21 465 осіб було учнями чи студентами, 6192 — пенсіонерами, 6911 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті нараховувалося 63247 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 127569,0 особи, медіана доходів виносила 17 417 євро на одного особоспоживача[7].

Транспорт[ред. | ред. код]

З 2011 року в місті працює сучасна трамвайна мережа, в складі однієї лінії завдовжки приблизно 12 км.

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У місті народилися:

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. ↑ http://cassini.ehess.fr/ : notices communales avec tous les recensements, наведено за французькою вікіпедією
  4. ↑ INSEE : population de 1961 à 1999 і estimation pour 2005, наведено за французькою вікіпедією
  5. ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  7. ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки, які проживали у двох місцях, враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві - це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Префектури
за номерами
департаментів
Бург-ан-Бресс (Ен) • Лан (Ена) • Мулен (Альє) • Дінь-ле-Бен (Альпи Верхнього Провансу) • Гап (Верхні Альпи) • Ніцца (Приморські Альпи) • Прива (Ардеш) • Шарлевіль-Мезьєр (Арденни) • Фуа (Ар'єж) • Труа (Об) • Каркассонн (Од) • Родез (Аверон) • Марсель (Буш-дю-Рон) • Кан (Кальвадос) • Оріяк (Канталь) • Ангулем (Шаранта) • Ла-Рошель (Приморська Шаранта) • Бурж (Шер) • Тюль (Коррез) • Аяччо (Південна Корсика) • Бастія (Верхня Корсика) • Діжон (Кот-д'Ор) • Сен-Бріє (Кот-д'Армор) • Гере (Крез) • Періге (Дордонь) • Безансон (Ду) • Валанс (Дром) • Евре (Ер) • Шартр (Ер і Луар) • Кемпер (Фіністер) • Нім (Гар) • Тулуза (Верхня Гаронна) • Ош (Жер) • Бордо (Жиронда) • Монпельє (Еро) • Ренн (Іль і Вілен) • Шатору (Ендр) • Тур (Ендр і Луара) • Гренобль (Ізер) • Лонс-ле-Соньє (Жура) • Мон-де-Марсан (Ланди) • Блуа (Луар і Шер) • Сент-Етьєн (Луара) • Ле-Пюї-ан-Веле (Верхня Луара) • Нант (Атлантична Луара) • Орлеан (Луаре) • Каор (Лот) • Ажен (Лот і Гаронна) • Манд (Лозер) • Анже (Мен і Луара) • Сен-Ло (Манш) • Шалон-ан-Шампань (Марна) • Шомон (Верхня Марна) • Лаваль (Маєнн) • Нансі (Мерт і Мозель) • Бар-ле-Дюк (Мез) • Ванн (Морбіан) • Мец (Мозель) • Невер (Ньєвр) • Лілль (Нор) • Бове (Уаза) • Алансон (Орн) • Аррас (Па-де-Кале) • Клермон-Ферран (Пюї-де-Дом) • По (Атлантичні Піренеї) • Тарб (Верхні Піренеї) • Перпіньян (Східні Піренеї) • Страсбург (Нижній Рейн) • Кольмар (Верхній Рейн) • Ліон (Рона) • Везуль (Верхня Сона) • Макон (Сона і Луара) • Ле-Ман (Сарта) • Шамбері (Савоя) • Аннесі (Верхня Савоя) • Париж (Париж) • Руан (Приморська Сена) • Мелен (Сена і Марна) • Версаль (Івлін) • Ніор (Де-Севр) • Ам'єн (Сомма) • Альбі (Тарн) • Монтобан (Тарн і Гаронна) • Тулон (Вар) • Авіньйон (Воклюз) • Ла-Рош-сюр-Іон (Вандея) • Пуатьє (В'єнна) • Лімож (Верхня В'єнна) • Епіналь (Вогези) • Осер (Йонна) • Бельфор (Територія Бельфор) • Еврі (Ессонн) • Нантерр (О-де-Сен) • Бобіньї (Сена-Сен-Дені) • Кретей (Валь-де-Марн) • Сержі, Понтуаз (Валь-д'Уаз)
Заморські
департаменти
Муніципалітети департаменту Мен і Луара
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Франція Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анже&oldid=42045319