Анестезіолог — Вікіпедія

Лікар-анестезіолог — спеціаліст з анестезіології; лікар, який проводить передопераційну підготовку, анестезію, а також слідкує за станом пацієнта під час та після хірургічного втручання.

Історія[ред. | ред. код]

Завдання та обов'язки[ред. | ред. код]

Обґрунтовує вибір виду анестезії;
аналізує результати лабораторних, функціональних і спеціальних методів дослідження;
здійснює кваліфіковане анестезіологічне забезпечення;
проводить масковий, внутрішньовенний, ендотрахеальний наркоз при термінових і планових операціях на органах черевної порожнини, малого таза, в акушерській і ортопедо-травматологічній практиці;
проводить адекватну корекцію водно-електролітного, кислотно-основного і білкового стану;
налагоджує кардіомоніторний нагляд за хворими.
Володіє методиками проведення закритого масажу серця, пункції серця, електричної дефібриляції серця, забезпечує кваліфіковане проведення інтенсивної терапії і реанімації при невідкладних станах.
Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей. Дотримується принципів медичної деонтології. Керує роботою середнього медичного персоналу. Планує роботу та проводить аналіз її результатів. Веде лікарську документацію. Бере участь у поширенні медичних знань. Постійно удосконалює свій професійний рівень.

Повинен знати[ред. | ред. код]

чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні документи, і що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я; основи права в медицині; права, обов'язки та відповідальність лікаря-анестезіолога;
організацію та показники роботи анестезіолого-реанімаційних відділень, служби швидкої та невідкладної допомоги;
топографічну анатомію;
нормальну та патологічну фізіологію органів і систем людини;
основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, білкового стану, гемостазу, методи їх корекції;
загальну фармакологію;
етіологію, патогенез, клініку і методи лікування внутрішніх, інфекційних, нервових і хірургічних хвороб;
механізм розвитку серцевої, судинної, дихальної, ниркової та печінкової недостатності;
аналіз результатів лабораторних, функціональних і спеціальних методів дослідження;
класифікацію видів наркозу;
клінічний перебіг провідникової і загальної анестезії;
клінічні і фармакологічні засоби, що застосовуються при проведенні знеболювання, інтенсивної терапії і реанімації;
будову наркозо-дихальної і моніторної апаратури, організацію кардіомоніторного нагляду за хворим;
методики проведення спеціальних діагностичних досліджень, анестезії, інтенсивної терапії та реанімації при різних патологіях і невідкладних станах;
правила безпеки і гігієну роботи в операційній, правила асептики і антисептики;
форми і методи санітарно-освітньої роботи;
правила оформлення медичної документації;
передові інформаційні та Інтернет технології; сучасну наукову літературу та науково-практичну періодику за фахом, методи її аналізу та узагальнення.

Кваліфікаційні вимоги[ред. | ред. код]

Лікар-анестезіолог вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Анестезіологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 10 років.

Лікар-анестезіолог I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальність «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Анестезіологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом понад 7 років.

Лікар-анестезіолог II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальність «Лікувальна справа». Спеціалізація за фахом «Анестезіологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Підвищення кваліфікації (курси удосконалення, стажування, передатестаційні цикли тощо). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж; роботи за фахом понад 5 років.

Лікар-анестезіолог: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа», спеціалізація за фахом «Анестезіологія» (інтернатура, курси спеціалізації). Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров'я. [Архівовано 6 листопада 2009 у Wayback Machine.] — Видавник: Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство праці та соціальної політики України_б/н; прийнятий: 01-01-2004; чинний.

Посилання[ред. | ред. код]

Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]- Наказ МОЗ України № 303; прийнятий: 08-10-1997; чинний.
World Federation of Societies of Anaesthesiologists
Асоціація анестезіологів України
Основні поняття. Анестезіологія, реанімація (як це відбувається при невідкладних станах).^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Анестезіологія — спеціальність унікальна.^{[недоступне посилання з червня 2019]}- інтерв'ю на likar.org.ua.
Журнал UPDATE IN ANAESTHESIA
Virtual Anaesthesia Textbook [Архівовано 7 листопада 2009 у Wayback Machine.]
e-Learning for ANAESTHESIA