Андре Діррелл — Вікіпедія

Андре Діррелл
Загальна інформація
Повне ім'я Андре Діррелл
(англ. Andre Dirrell)
Прізвисько Воскреслий
(англ. The Resurrected)
Громадянство США США
Народився 7 вересня 1983(1983-09-07) (40 років)
Флінт, Мічиган, США
Вагова категорія Друга середня
Стійка Ортодокс
Зріст 185 см.
Розмах рук 191 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій 27 січня 2005
Останній бій 5 листопада 2022
Боїв 32
Перемог 29
Перемог нокаутом 19
Поразок 3
Нічиїх 0
Спортивні медалі
Представник США США
Бокс
Бронза Афіни 2004 Середня

Андре Діррелл (англ. Andre Dirrell; нар. 7 вересня 1983, Флінт, Мічиган, США) — американський боксер-професіонал, бронзовий призер олімпійських ігор 2004 року. Виступає в другій середній вазі. Старший брат чемпіона світу з боксу Ентоні Діррелла.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

Андре Діррелл і його молодший брат Ентоні почали займатися боксом коли навчалися у початковій школі у своєму рідному місті Флінт, Мічиган. Братів тренував їхній дідо Леон Лоусон-старший.

Андре зумів стати чемпіоном Америки у 2003 році в середній вазі. Також взяв участь в панамериканських іграх 2003 року:

Він кваліфікувався на Олімпійські ігри 2004 року після перемоги на Першому американському кваліфікаційному турнірі, що проходив у Тіхуані.

На Олімпійських іграх зумів стати бронзовим призером у середній ваговій категорії:

Рекорд Діррела на аматорському ринзі — 210–26.

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

Після вдалої любительської кар'єри Діррелл вирішив перейти у професіонали, виступаючи у другій середній вазі. Його дебют відбувся 27 січня 2005 року, нокаутувавши Карлоса Джонсона. Перший регіональний титул (WBO—NABO) він здобув 1 листопада 2008 року, здолавши Віктора Оганова.

Участь у Super Six World Boxing Classic

Андре Діррелл був одним із шести боксерів, який взяв участі у турнірі, організованому Shotime, Super Six World Boxing Classic. Окрім нього там змагалися: Артур Абрахам, Карл Фроч, Міккель Кесслер, Андре Ворд та Джермейн Тейлор.

Першим суперником американця на груповому етапі став британець Карл Фроч. Бій відбувся у Великій Британії у місті Ноттінгем. На кону стояв титул чемпіона WBC, що на момент бою належав Фрочу. Поєдинок пройшов усю дистанцію та завершився перемогою Фроча спірним рішенням суддів. У двох суддів був рахунок 115-112 на користь Фроча, у ще одного 114-113 на користь Діррелла. Таким чином американець зазнав першої поразки у кар'єрі.

Діррелл продовжив змагатися у турнірі та зустрівся із непереможним боксером Артуром Абрахамом у наступному поєдинку. Спершу їхня зустріч мала відбутися 6 березня у Каліфорнії, але через травму Діррелла бій було перенесено на 27 березня у рідний штат американця Мічиган. Сам бій пройшов із перевагою американця у першій половині. У 4 раунді він відправив суперника у нокдаун. Після 10 раунду він впевнено лідирував на записках суддів 97-92, 98-91, та 97-92. Абрахам намагався перехопити ініціативу, але в 11 рауді він завдав удару по голові Діррелла, який послизнувся та падав. Американець опинився у нокауті та довго лежав, тримаючись за голову. Бій було зупинено, а рефері ухвалив рішення дискваліфікувати Абрахама. Таким чином Діррелл став переможцем.

Наступним суперником Андре мав стати непереможний американець Андре Ворд, але він вирішив знятися з турніру у зв'язку із нейрологічними травмами.

Подальша кар'єра

Андре Діррелл взяв перерив на лікування, який тривав 21 місяць. До рингу спортсмен повернувся 30 грудня 2011 року, здолавши у другому раунді Дерріла Каннінгема. У наступних чотирьох поєдинках він здолав Майкла Гбенгу, Владіна Біосса, Ніка Брінсона та Дерека Едвардса.

Завдяки перемогам Діррелл зумів суттєво піднятися у рейтингах. Спортсмен ішов по лінії IBF та зумів добитися поєдинку за вакантний титул цієї організації. Його суперником став олімпійський чемпіон 2008 року, британець Джеймс Дегейл, а сам бій відбувся 23 травня 2015 року в Бостоні. Вже в другому раунді Діррелл зумів зробити своєму супернику розсічення над правим оком, але до кінця раунду він двічі відправлявся у нокдаун. У 6 раунді отримав розсічення над правим оком. Американець намагався вирівняти хід поєдинку, але зробити це йому не вдалося. Одноголосним рішенням суддів перемогу одержав Джеймс Дегейл. Результати суддівських записок: 114-112, 114-112 та 117-109. Таким чином Діррелл зазнав другої поразки у кар'єрі у своїй другій титульній спробі.

У 2016 році повернувся перемогою над Блейком Карапелло. 20 травня 2017 року отримав можливість поборотися за вакантний титул тимчасового чемпіона IBF. Його суперником став венесуелець Хосе Узкатегі. Американець зумів завоювати титул у зв'язку із дискваліфікацією суперника після 8 раунду. Через рік, 3 березня 2018 року, між ними відбувся реванш. У ньому Діррелл зазнав поразки, відмовившись продовжити поєдинок після 8 раунду. На момент зупинки бою Узкатегі лідирував на записках суддів: 78-74, 79-73, 77-75.

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

29 Перемог (19 нокаутом, 10 за рішенням суддів), 3 Поразки (1 нокаутом, 2 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 29–3 Куба Юніескі Гонсалес[en] TKO 10 (10) 5 листопада 2022 США Armory, Міннеаполіс
Перемога 28–3 США Крістофер Брукер TKO 3 (10) 31 липня 2021 США Prudential Center, Ньюарк, Нью-Джерсі
Перемога 27–3 Домініканська Республіка Хуан Убальдо Кабрера KO 5 (10); 1:36 21 грудня 2019 США Toyota Arena, Онтаріо, Каліфорнія
Поразка 26–3 Венесуела Хосе Узкатегі RTD 8 (12); 3:00 3 березня 2018 США Барклайс-центр, Нью-Йорк Втратив титул тимчасового чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 26–2 Венесуела Хосе Узкатегі DQ 8 (12); 3:00 20 травня 2017 США MGM National Harbor, Оксон-Гілл, Меріленд Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 25–2 Австралія Блейк Карапелло UD 10 29 квітня 2016 США Hard Rock Live, Атлантик-Сіті
Поразка 24–2 Велика Британія Джеймс Дегейл UD 12 23 травня 2015 США Agganis Arena, Бостон Бій за вакантний титул чемпіона IBF у другій середній вазі.
Перемога 24–1 США Дерек Едвардс UD 12 19 грудня 2014 Канада Colisée Pepsi, Квебек
Перемога 23–1 США Нік Брінсон TKO 4 (10); 2:12 8 жовтня 2014 США Beau Rivage, Білоксі
Перемога 22–1 Кабо-Верде Владін Біосс TKO 5 (10); 2:46 1 серпня 2014 США Little Creek Casino Hotel and Resort, Шелтон, Вашингтон
Перемога 21–1 Гана Майкл Гбенга UD 10 2 лютого 2013 США Convention Center, Мак-Аллен
Перемога 20–1 США Дерріл Каннінгем TKO 2 (10); 2:05 30 грудня 2011 США Morongo Casino, Resort & Spa, Кейбезон, Каліфорнія
Перемога 19–1 Німеччина Артур Абрахам DQ 11 (12); 1:13 27 березня 2010 США Джо Луїс Арена, Детройт Super Six World Boxing Classic: груповий етап
Поразка 18–1 Велика Британія Карл Фроч SD 12 17 жовтня 2009 Велика Британія Motorpoint Arena Nottingham, Ноттінгем Super Six World Boxing Classic: груповий етап.
Бій за титул чемпіона WBC у другій середній вазі.
Перемога 18–0 США Деррік Фінлі RTD 6 (10); 3:00 28 березня 2009 США Buffalo Run Casino, Маямі, Оклахома
Перемога 17–0 Росія Віктор Оганов TKO 6 (12); 0:28 1 листопада 2008 США СтабХаб Центр, Карсон, Каліфорнія Виграв вакантний титул тимчасового чемпіона WBO—NABO у другій середній вазі.
Перемога 16–0 США Майк Паскаль TKO 4 (10); 1:32 2 серпня 2008 США Emerald Queen Casino, Такома
Перемога 15–0 США Ентоні Хеншоу TKO 5 (10); 1:13 2 травня 2008 США Chumash Casino Resort, Санта-Інес, Каліфорнія
Перемога 14–0 США Шеннон Міллер TKO 3 (6); 1:58 1 лютого 2008 США Grand Casino, Гінклі, Міннесота
Перемога 13–0 США Вільям Джонсон KO 3 (8); 2:03 6 грудня 2007 США Tachi Palace, Лемур, Каліфорнія
Перемога 12–0 США Кертіс Стівенс UD 10 16 червня 2007 США Mohegan Sun Arena, Монтвілл Коннектикут
Перемога 11–0 США Кенні Кост UD 8 16 лютого 2007 США Playboy Mansion, Беверлі-Гіллз
Перемога 10–0 США Каллен Роджерс TKO 3 (8); 1:19 22 грудня 2006 США Perani Arena and Event Center, Флінт, Мічиган
Перемога 9–0 США Джеймс Сандін TKO 2 (6); 2:33 17 листопада 2006 США Soboba Band of Luiseno Indians, Сан-Хасінто, Каліфорнія
Перемога 8–0 США Маркус Дон Хол TKO 3 (6); 1:57 23 червня 2006 США Оракл-арена, Окленд, Каліфорнія
Перемога 7–0 США Альфонсо Рока UD 6 25 травня 2006 США Pechanga Resort & Casino, Темекула, Каліфорнія
Перемога 6–0 США Майк Ітмон UD 6 21 квітня 2006 США Omar Shrine Temple, Маунт-Плезант, Південна Кароліна
Перемога 5–0 Мексика Хуан Камачо KO 2 (4); 2:42 18 серпня 2005 США SAP Center, Сан-Хосе, Каліфорнія
Перемога 4–0 США Карл Кокерман UD 6 15 квітня 2005 США Northern Quest Resort & Casino, Ейрвей-Гайтс, Вашингтон
Перемога 3–0 США Джейкоб Родрігес KO 2 (4); 1:12 10 березня 2005 США Michael's Eighth Avenue, Глен-Берні, Меріленд
Перемога 2–0 США Вальтер Коулс KO 1 (4); 2:16 11 лютого 2005 США Стейт Фарм Арена, Атланта
Перемога 1–0 США Карлос Джонс TKO 4 (4); 2:50 27 січня 2005 США Michael's Eighth Avenue, Глен-Берні, Меріленд

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андре_Діррелл&oldid=41109235