Андреа Налес — Вікіпедія

Андреа Налес
Andrea Nahles
нім. Andrea Nahles
Андреа Налес Andrea Nahles
Андреа Налес
Andrea Nahles
Міністр праці та соціальних питань
17 грудня 2013 — 27 вересня 2017
Прем'єр-міністр Ангела Меркель
Попередник Урсула фон дер Ляєн
Наступник Катаріна Барлі
Голова Соціал-демократичної партії Німеччини
22 квітня 2018 — 3 червня 2019
Попередник Мартін Шульц
Наступник Саскія Ескен
Норберт Вальтер-Бор'янс
Народилася 20 червня 1970(1970-06-20) (53 роки)
Мендіг, ФРН
Відома як політична діячка
Громадянство Німеччина Німеччина
Освіта Боннський університет
Alma mater Боннський університет і Megina-Gymnasium Mayend (1989)
Політична партія СДПН
У шлюбі з Marcus Fringsd
Релігія католицька церква[1]
andrea-nahles.de
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Андреа Марія Налес (нім. Andrea Maria Nahles; нар. 20 червня 1970, Мендіг, ФРН) — німецька політична діячка, член Соціал-демократичної партії (СДП). З квітня 2018 року по червень 2019 року Налес була першою жінкою, яка очолила СДП, а з серпня 2017 року до червня 2019 року — першою жінкою, яка обіймала посаду лідера фракції соціал-демократів у Бундестазі.[2] До того часу з грудня 2013 року по вересень 2017 року Налес була міністеркою праці та соціальних питань Німеччини, а з 2009 року по грудень 2013 року — генеральним секретарем СДП.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андреа Налес та її молодший брат виросли в у католицькій сім'ї середнього класу[3] у Вайлері (Маєн-Кобленц): у сім'ї будівельника Альфреда Налеса (1941—2014)[4] та його дружини Ґертруд (до шлюбу Ґондерт). До 1980 року Налес відвідувала початкову школу у Вайлері. З 1980 року по 1986 року вона була учинецею у реальній школі в Маєні.[5] У 1989 році Налес закінчила гімназію в Маєні, отримавши атестат про загальну освіту, у випускній газеті вона вказала, що у майбутньому хоче стати «домогосподаркою або канцлеркою».[6]

У 1989 році Налес розпочала вивчати новітню та стародавню германістику, а також політологію в Боннському університеті, який вона закінчила у 1999 році, отримавши академічний ступінь магістра. Свою магістерську роботу на тему «Функція катастроф у серійних любовних романах» вона написала під керівництвом Юрґена Форманна.[7] Під час навчання Налес була співробітницею депутата у Бундестазі. З 2002 по 2003 разом із Міхаелем Ґуґґемосом вона очолювала основний офіс профспілки IG Metall.[8] У 2004 році, отримавши стипендію, Налес розпочала працювати в Боннському університеті над дисертацією на тему «Функціональні типи ідентифікаційного читання на прикладі історичного роману». Будучи знову обраною до Бундестагу в 2005 році, Налес призупинила роботу над дисертацією.[9]

Налес належить ферма у Вайлері, де проживали її прабабуся та прадідусь.[10] Вона є практикуючою католичкою та використовує свою віру як фундамент у своїй політичній діяльності.[11][12] Після хрестин у 1970 році Налес належить до парафії св. Кастора у Вайлері, де у 1970-х роках була однією з перших міністранток.[13] У 2009 році вона опублікувала свою біографію «Жінка, віруюча, ліва. Що для мене є важливим».[14] Налес має інвалідну групу (GdB 50) у зв'язку з травмою стегна, яку вона отримала в 1986 році під час стрибка у довжину.[15]

З 1997 по 2007 роки Андреа Налес була у стосунках з профспілковим функціонером та на той час членом ради правління фірм ThyssenKrupp Elevator, Audi та Volkswagen AG Горстом Нойманном.[16] 18 червня 2010 року вона пошлюбила історика з мистецтвознавства Маркуса Фріґса.[17] У 2011 році Налес народила дочку[18] та повернулася до роботи після 8 тижнів декретної відпустки.[19] 15 січня 2016 року подружжя Налес-Фрінґс повідомило про своє розлучення.[20]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У 1988 році Налес вступила у Соціал-демократичну партію Німеччини (СДП) та була співзасновницею місцевого представництва партії у Вайлері.[21] З 1997 по 2013 роки, а також з 2018 по 2019 роки Налес належить до ради правління СДП, а з 2003 по 2013 роки та з 2018 по 2019 роки — до президії СДП. З 2007 по 2009 роки Налес — заступниця голови партії, а з 2009 по 2013 рр. — її генеральна секретарка. Співзасновниця Форуму демократичних лівих—21. Належить до лівого крила партії, публічно критикувала програму Герхарда Шредера «Agenda 2010».

З 1998 по 2002 роки і з 2005 року — депутатка парламенту Німеччини.

міністр праці та соціальних питань з 2013 по 2017 рр.

22 квітня 2018 року вона була обрана лідеркою Соціал-демократичної партії Німеччини.[22]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.bundestag.de/bundestag/abgeordnete18/biografien/N/nahles_andrea/258818
  2. ↑ Who is Andrea Nahles, the potential new SPD leader? [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Deutsche Welle.
  3. ↑ Andrea Nahles: Viel gemacht, nix gebracht ... Die Zeit (de-DE) . 22 вересня 2016. ISSN 0044-2070. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  4. ↑ Gedenkseite von Alfred Nahles. trauer.rhein-zeitung.de (нім.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  5. ↑ Realschule Mayen: Impressum. www.realschule-mayen.com (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  6. ↑ Andrea Nahles: Berufswunsch nach dem Abi: „Hausfrau oder Bundeskanzlerin“. Die Welt (нім.). 13 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 25 липня 2019.
  7. ↑ Schmökel, Louisa (2 червня 2018). Berühmt und berüchtigt: Andrea Nahles - 10 Jahre Studium und ein Bundestagsmandat. bonnFM (de-DE) . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  8. ↑ Nahles versorgt (нім.). FOCUS Online. 21.10.2002. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  9. ↑ Beucker, Pascal (1 листопада 2005). Andrea Nahles wagt und siegt. Die Tageszeitung: taz (нім.). с. 3. ISSN 0931-9085. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  10. ↑ König, Jens; Reinecke, Stefan (16 вересня 2005). Zwei Leute-Versteher auf der Fahrt ganz nach oben. Die Tageszeitung: taz (нім.). с. 4—5. ISSN 0931-9085. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  11. ↑ Interview mit Andrea Nahles: In der SPD wegen Jesus Christus. Frankfurter Allgemeine (нім.). ISSN 0174-4909. Процитовано 25 липня 2019.
  12. ↑ Wilke, Birgit. Andrea Nahles wird wohl neue SPD-Fraktionsvorsitzende | DOMRADIO.DE. www.domradio.de (нім.). Domradio. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  13. ↑ Auf heiligen Stufen. Süddeutsche.de (нім.). Süddeutsche Zeitung. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  14. ↑ Schlieben, Michael (7 лютого 2012). Andrea Nahles: "Ich mache es wie Jesus". Die Zeit (de-DE) . ISSN 0044-2070. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  15. ↑ Warum sich Andrea Nahles bestens mit Groschenromanen auskennt. stern.de (нім.). 22 січня 2018. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  16. ↑ Reinking, Guido (11 вересня 2007). Horst Neumann: Erwartete Überraschung. web.archive.org (нім.). Financial Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 25 липня 2019.
  17. ↑ Hellemann, Angelika (19.06.2010). Andrea Nahles heiratete in Weiler Kunsthistoriker Marcus Frings. bild.de (нім.). Bild. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  18. ↑ SPD-Generalsekretärin ist Mutter. FOCUS Online (нім.). 18.01.2011. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  19. ↑ SPD-Generalsekretärin zurück aus Babypause. RP ONLINE (нім.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  20. ↑ Liebes-Aus nach fünf Jahren Ehe: Andrea Nahles und ihr Mann trennen sich. FOCUS Online (нім.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  21. ↑ Eyermann, Bernd (3 квітня 2018). Wie Weggefährten Andrea Nahles erlebten: „Sie konnte schon ganz schön nerven“. Kölnische Rundschau (de-DE) . Kölnische Rundschau. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
  22. ↑ Соціал-демократичну партію Німеччини вперше очолила жінка. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Freebase: /m/08v5nw · GND: 123778964 · ISNI: 000000004887738X · LCCN: no2003018973 · MAK: 9810549535905606 · NLP: a0000003736727 · SUDOC: 161744311 · VIAF: 35372878 · WorldCat: lccn-no2003018973
Федеральний канцлер: Ангела Меркель
Віцеканцлер: Зігмар Габрієль
Голова федеральної канцелярії: Петер Альтмаєр

Внутрішніх справТомас де Мезьєр
Довкілля, охорони природи
та ядерної безпеки		Барбара Гендрікс
Економіки та енергетикиЗігмар Габрієль (2013-2017)
Брігітта Ципріс (2017-2018)
Економічного співробітництва
та розвитку		Герд Мюллер
Закордонних справФранк-Вальтер Штайнмаєр (2013-2017)
Зігмар Габрієль (2017-2018)
ОборониУрсула фон дер Ляєн
Освіти та наукових дослідженьЙоганна Ванка
Охорони здоров'яГерман Грее
Праці та соціальних питаньАндреа Налес (2013-2017)
Катаріна Барлі (2017-2018)
Продовольства та
сільського господарства		Ганс-Петер Фрідріх (2013-2014)
Крістіан Шмідт (2014-2018)
Сім'ї, людей похилого
віку, жінок та молоді		Катаріна Барлі (2013-2017)
Мануела Швезіг (2017-2018)
Транспорту та цифрової
інфраструктури		Александер Добріндт (2013-2017)
Крістіан Шмідт (2017-2018)
ФінансівВольфганг Шойбле (2013-2017)
Петер Альтмайєр (2017-2018)
Юстиції та захисту
прав споживачів		Гайко Маас
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андреа_Налес&oldid=41713181