Анджей Земба (математик) — Вікіпедія

Анджей Земба
пол. Andrzej Zięba
Народився 28 січня 1929(1929-01-28)
Живець, Сілезьке воєводство[1]
Помер 8 серпня 1986(1986-08-08) (57 років)
Відень, Австрія
Країна  Республіка Польща
Діяльність політик, математик, астроном
Alma mater Вроцлавський університет
Польська академія наук[2]
Заклад Ягеллонський університет[3]
Науковий керівник Гуго Штайнгауз
Аспіранти, докторанти Zbigniew Garbajd[2]
Zbigniew Dulewiczd[2]
Helena Bereśd[2]
Zbigniew Romanowiczd[2]
Bronisław Florkiewiczd[2]
Jan Kowolikd[2]
Adam Myślickid[2]
Членство Польське наукове товариство на чужиніd
Партія Демократична партія[d]
Діти Maciej Ziębad
Нагороди
Партизанський Хрест

CMNS: Анджей Земба у Вікісховищі

Анджей Земба (1929—1986) — польський математик, астрофізик, педагог і викладач, випускник Вроцлавського університету, пов'язаний з Педагогічним університетом в Ополе та з Ягеллонським університетом.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 січня 1929 року у Спориші[pl] (нині район Живця). Закінчив початкову школу в Живці, а потім гімназію. Вивчав математику у Вроцлавському університеті, будучи одним із учнів Гуго Штайнгауза. Після захисту докторської дисертації з теорії ігор в Математичному інституті Польської академії наук[pl] у 1959 році він почав працювати в Вищій педагогічній школі в Ополе, де через рік обійняв посаду декана факультету математики та фізики[pl] Опольської вищої педагогічної школи, яку покинув 1962 року, залишившись одним із двох проректорів вищої педагогічної школи (до 1968). Після звільнення з політичних мотивів Мавриция Горна фактично очолював Опольську вищу педагогічну школу в період з 30 квітня по 30 серпня 1968 року[4].

У 1967 році він опублікував свою відому працю під назвою «Теорія диференціальних ігор», що принесла йому загальноєвропейську славу. Через три роки він переїхав до Ягеллонського університету в Кракові, де викладав релятивістську астрофізику та космологію. 1971 року отримав штатну посаду в Астрономічній обсерваторії Ягеллонського університету. До 1975 року працював за сумісництвом і в Опольській вищій педагогічній школі. Був активним членом Демократичної партії. У 1980-х роках емігрував з Польщі, долучившись з-за кордону до допомоги «Солідарності». Перебуваючи в еміграції, він читав лекції спочатку в Базелі, а потім у Відні, де раптово помер 8 серпня 1986 року[5].

У 1983 Зенба був співзасновником (разом із Зофією Райнбахер) «Польської книгарні» у Відні, яка поширювала емігрантські видання[6].

Він був особливо популярним серед студентів через своє пряме ставлення до молоді. Неодноразово брав участь у студентських туристичних зльотах. Він був пристрасним курцем і ніколи не розлучався з цигарками навіть під час лекцій[7]. З 1985 року був членом Польського наукового товариства за кордоном[pl][8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1952 році одружився. Він і його дружина мали чотирьох дітей: Мацея[pl], Войцеха, Ганну та Катажину[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sporysz
  2. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Астрономічна обсерваторія Ягеллонського університету — 1792.
  4. S. Nicieja, Alma Mater Opoliensis. Ludzie, fakty, wydarzenia, Opole 2004, s. 69.
  5. S. Nicieja, op. cit., s. 70.
  6. PressReader - Angora: 2014-04-27 - Xięgarnia Polska Austria
  7. S. Nicieja, op. cit., s. 69-70.
  8. Wybór członków Polskiego Towarzystwa Naukowego na Obczyźnie, Polskie Towarzystwo Naukowe na Ojczyźnie s. 126.
  9. Mój Wrocław. I wzrastanie w tyglu idei (пол.). 28 лютого 2016.

Література[ред. | ред. код]