Ангіогенін — Вікіпедія

Ангіогенін
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи ANG, ALS9, HEL168, RAA1, RNASE4, RNASE5, angiogenin, ribonuclease, RNase A family, 5, angiogenin
Зовнішні ІД OMIM: 105850 MGI: 88022 HomoloGene: 74385 GeneCards: ANG
Пов'язані генетичні захворювання
amyotrophic lateral sclerosis type 9[1]
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001145
NM_001097577
NM_001161731
NM_007447
RefSeq (білок)
NP_001091046
NP_001136
NP_001155203
NP_031473
Локус (UCSC) Хр. 14: 20.68 – 20.7 Mb Хр. 14: 51.33 – 51.34 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Комплекс інгібітора рибонуклеази і ангіогеніна, PDB 1a4y.

Ангіогенін (англ. Angiogenin) – білок, який кодується геном ANG, розташованим у людини на довгому плечі 14-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 147 амінокислот, а молекулярна маса — 16 550[5]. Ангіогенін залучений в процес ангіогенезу (утворення нових кровоносних судин) пухлин. Серед багатьох пептидів, залучений в цей процес, ангіогенін унікальний тим, що він має ферментативну активність, та має 33 % амінокислотної послідовності гомологічної послідовністі бичачої панкреатичній рибонуклеази. Окрім того, хоча Ang має ті ж загальні каталітичні властивості, що й рибонуклеаза, — він руйнує зв'язок в 3'-позиції піримідинів за допомогою механізму трансфорфорилювання/гідролізу — його активність помітно відрізняється як величиною, так і в специфічністю.

Послідовність амінокислот
1020304050
MVMGLGVLLLVFVLGLGLTPPTLAQDNSRYTHFLTQHYDAKPQGRDDRYC
ESIMRRRGLTSPCKDINTFIHGNKRSIKAICENKNGNPHRENLRISKSSF
QVTTCKLHGGSPWPPCQYRATAGFRNVVVACENGLPVHLDQSIFRRP

Цей білок за функціями належить до білків розвитку, ендонуклеаз, інгібіторів синтезу білка. Задіяний у таких біологічних процесах, як відповідь на стрес, ангіогенез, диференціація клітин. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі, цитоплазматичних везикулах. Також секретований назовні.

Література[ред. | ред. код]

  • Kurachi K., Davie E.W., Strydom D.J., Riordan J.F., Vallee B.L. (1985). Sequence of the cDNA and gene for angiogenin, a human angiogenesis factor. Biochemistry. 24: 5494—5499. PMID 2866795 DOI:10.1021/bi00341a032
  • Zhang J., Rosenberg H.F. (2002). Diversifying selection of the tumor-growth promoter angiogenin in primate evolution. Mol. Biol. Evol. 19: 438—445. PMID 11919285 DOI:10.1093/oxfordjournals.molbev.a004099
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Weiner H.L., Weiner L.H., Swain J.L. (1987). Tissue distribution and developmental expression of the messenger RNA encoding angiogenin. Science. 237: 280—282. PMID 2440105 DOI:10.1126/science.2440105
  • Moroianu J., Riordan J.F. (1994). Identification of the nucleolar targeting signal of human angiogenin. Biochem. Biophys. Res. Commun. 203: 1765—1772. PMID 7945327 DOI:10.1006/bbrc.1994.2391
  • Chen C.Z., Shapiro R. (1997). Site-specific mutagenesis reveals differences in the structural bases for tight binding of RNase inhibitor to angiogenin and RNase A. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 94: 1761—1766. PMID 9050852 DOI:10.1073/pnas.94.5.1761

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]