Англо-італійський кубок — Вікіпедія

А́нгло-італі́йський ку́бок (англ. Anglo-Italian Cup, італ. Coppa Anglo-Italiana) — футбольний турнір, що проводився між клубами Англії та Італії.

Історія[ред. | ред. код]

Англо-італійський кубок проводився з 1969 року, коли «Свіндон Таун» переміг у Кубку футбольної ліги, але не зміг брати участь в Кубку ярмарків, так як грав у Третьому англійському дивізіоні. Розіграш кубка був припинений в 1973 році, але вже в 1975 році змагання з такою ж назвою було відновлено, тільки вже для напівпрофесійних команд. Останній розіграш Англо-італійського кубка для напівпрофесіоналів відбувся у 1987 році. У 1992 році кубок був відновлений між професійними клубами других дивізіонів Англії та Італії. Але через чотири сезони, в 1996 році, розіграш кубка був остаточно завершений через повну байдужість команд до цього турніру і збільшення кількості хуліганських дій між фанатами.

Регламент[ред. | ред. код]

Спочатку обидві країни (Англія та Італія) виставляли по шість команд, які не були заграні у євротурнірах. Вони утворювали три групи, по дві команди від кожної країни. Матчі в групі проводилися у два кола, але команди з однієї країни один з одним не грали. Після закінчення групових змагань складався рейтинг команд для кожної країни по сумі набраних очок і забитих голів. Лідери даного рейтингу зустрічалися між собою у фінальному матчі.

У 1973 році регламент турніру змінився. Обидві країни виставляли по 8 команд, які ділилися на дві групи по 4 команди від кожної країни. У групі кожна команда грала з усіма командами з іншої країни по одному матчу. За підсумками чотирьох матчів складалися дві турнірні таблиці за кількістю набраних очок для кожної групи кожної країни — англійська та італійська рейтинги. Переможці кожного рейтингу виходили у півфінали, де грали з переможцем рейтингу іншої групи своєї країни — англійський та італійський півфінали. Таким чином, у фінал виходили італійська та англійська команда. Але і цей регламент був у турніру всього на один розіграш.

Починаючи з 1976 року Англія і Італія знову стали заявляти в турнір по 6 клубів. Команди ділилися на три групи по два клуби в кожній групі від країни. Кожен клуб грав чотири гри з командами іншої країни, два вдома і два в гостях. За підсумками цих чотирьох ігор складався рейтинг команд за набраними очками для кожної країни з усіх груп. Переможці груп грали між собою у фіналі.

Фінали[ред. | ред. код]

Сезон	Переможець	Рахунок	Фіналіст
Професійні змагання
1970	Свіндон Таун	3:0	Наполі
1971	Блекпул	2:1	Болонья
1972	Рома	3:1	Блекпул
1973	Ньюкасл Юнайтед	2:1	Фіорентіна
1974	Вікем Вондерерз		Монца
1975	Лечче		Скарборо
Напівпрофесійні змагання
1976	Монца	1:0	Вімблдон
1977	Лекко	3:0	Бат Сіті
1978	Удінезе	5:0	Бат Сіті
1979	Саттон Юнайтед	2:1	К'єті
1980	Трієстіна	0:0 (пен. 5:4)	Саттон Юнайтед
1981	Модена	4:1	Пул Таун
1982	Модена	1:0	Саттон Юнайтед
1983	Козенца	2:0	Падова
1984	Франкавілла	2:0	Терамо
1985	Понтедера	2:1	Ліворно
1986	П'яченца	5:1	Понтедера
Професійні змагання
1992/93	Кремонезе	3:1	Дербі Каунті
1993/94	Брешія	3:1	Ноттс Каунті
1994/95	Ноттс Каунті	2:1	Асколі
1995/96	Дженоа	5:2	Порт Вейл

Посилання[ред. | ред. код]

• Англо-Італійський кубок на сайті RSSSF [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)