French
DeutschАнгел-винищувач — Вікіпедія
«Ангел-винищувач» (ісп. El ángel exterminador) — мексиканський чорно-білий кінофільм 1962 року, знятий Луїсом Бунюелем у жанрі трагікомедії[1].
Ангел-винищувач | |
|---|---|
| ісп. El ángel exterminador | |
.jpg) | |
| Жанр | трагікомедія |
| Режисер | Луїс Бунюель |
| Продюсер | Густаво Алатрісте |
| Сценаристи | Луїс Бунюель, Луїс Алькоріса |
| У головних ролях | Сільвія Піналь, Енріке Рамбаль, Клаудіо Брук, Жаклін Андере |
| Оператор | Габрієль Фігероа |
| Композитор | Рауль Лавіста |
| Дистриб'ютор | Густаво Алатрісте |
| Тривалість | 95 хв. |
| Мова | іспанська |
| Країна | .svg){kind=small} Мексика |
| IMDb | ID 0056732 |
 Ангел-винищувач у Вікісховищі | |
Сюжет[ред. | ред. код]
Після званої вечері представники панівного класу з'ясовують, що не можуть покинути вітальні. Загадкові, містичні причини не дозволяють їм перетнути поріг. Страх та відчай охоплюють гостей після двох днів незбагненного ув'язнення. Знаходження в замкнутому просторі виявляє усі людські пороки та ниці інстинкти.
У ролях[ред. | ред. код]
| Актор | Роль |
|---|---|
| Сільвія Піналь | Летисія «Валькірія» |
| Енріке Рамбаль | Едмундо Нобіле |
| Клаудіо Брук | Хуліо, мажордом |
| Хосе Бав'єра | Леандро Гомес |
| Августо Бенедіко | доктор Карлос Конде |
| Антоніо Браво | Серхіо Руссель |
| Жаклін Андере | Алісія де Рок |
| Офелія Монтеско | Беатріс |
| Сесар Дель Кампо | полковник Альваро |
| Роса Елена Дурхель | Сільвія |
| Лусі Гальярдо | Лусія де Нобіле |
| Енріке Гарсія Альварес | Альберто Рок |
| Офелія Гільмаїн | Хуана Авіла |
| Надя Аро Оліва | Ана Майнар |
| Тіто Хунко | Рауль |
| Хав'єр Лойя | Франсіско Авіла |
Історія створення та вплив[ред. | ред. код]
«Ангел-винищувач» знаменує собою повернення Бунюеля до сюрреалістичних витоків своєї режисури після більш ніж 30 років роботи у комерційному мексиканському кіно. Ідея сюжета була навіяна картиною Теодора Жеріко «Пліт Медузи». Назву Бунюелю випадково підказав Хосе Бергамін, який розповів, що хоче назвати так нову п'єсу, після чого Бунюель попросив дозволу взяти цю назву для свого фільму. На думку виконавиці головної ролі, змальована Бунюелем ситуація нагадує сучасні реаліті-шоу[2].
Прем'єра фільму відбулася у травні 1962 року у рамках Каннського кінофестиваля[3]. У стрічці Вуді Аллена «Опівночі в Парижі» (2011) головний герой Гіл Пендер у виконанні Овена Вілсона підказує ідею фільму Луїсу Бунюелю: «— О, містере Бунюель! У мене є чудова ідея для вашого фільму: група людей збирається на офіційну вечерю. В кінці, коли вони намагаються розійтись, вони не можуть... Просто подумайте. Хто знає? Можливо одного дня під час гоління це вас зацікавить».
Картину також включено Стівеном Кінгом до списку 100 найбільш значимих фільмів жаху з 1950-го по 1980 роки.
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1962 — Фільм брав участь в основному конкурсі Каннського кінофестиваля, де отримав Приз ФІПРЕССІ (Луїс Бунюель).
- 1963 — Премія Боділ Асоціації кінокритиків Данії за найкращий неєвропейський фільм (Луїс Бунюель).
- 1963 — Показом картини відкрився перший Нью-Йоркський кінофестиваль.
- 1967 — Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий іноземний фільм (Луїс Бунюель).
- 1967 — Премія «Срібна богиня» журналістів мексиканського кінематографа найкращій акторці другого плану (Жаклін Андере).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Exterminating Angel (1962) - IMDb (англ.), архів оригіналу за 21 червня 2020, процитовано 29 травня 2020
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 28 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 28 травня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ангел-винищувач на сайті IMDb (англ.)
|
