Аналема — Вікіпедія

Приклад аналеми Сонця, вигляд у північній півкулі. Дати вказують на відповідні позиції сонця на небосхилі.
Аналема, побудована у Гринвіцькій обсерваторії за розташуванням сонця опівдні.

Анале́ма (грец. ανάλημμα — «основа, підґрунтя») — крива, що з'єднує послідовні розташування центральної зорі планетної системи (у нашому випадку — Сонця) на небосхилі однієї з планет цієї системи в один і той же час доби протягом року.

Форма аналеми Сонця визначається місцем спостереження, кутом нахилу осі обертання планети до площини екліптики (для Землі — 23°45') та еліптичністю її орбіти. У північній півкулі Землі найвище розташування Сонця на небосхилі відповідає літньому сонцестоянню, найнижче — зимовому. Точно посередині «вісімки» Сонце буває двічі на рік, у середині квітня та в кінці серпня. Ці дати не збігаються з датами весняного та осіннього рівнодення, а трохи зсунуті через еліптичність земної орбіти[1].

Внаслідок еліптичності земної орбіти поблизу верхнього екстремуму положення Сонця на небосхилі Північної півкулі розташовані тісніше, а поблизу нижнього — рідше. У південній півкулі — навпаки. Це пов'язано з тим, що Земля проходить перигелій на початку січня. Таким чином, у грудні Земля рухається орбітою швидше, а в червні — повільніше (бо в цей час перебуває неподалік афелією). Оскільки наразі сонцестояння випереджають дні проходжень перигелію й афелію приблизно на два тижні, «вісімка» аналеми дещо асиметрична. Час запізнення прибуття Сонця у певну точку небосхилу в різні дні різний і може досягати 14 хвилин 19 секунд, а час випередження — 16 хвилин 30 секунд. Це призводить до того, що ширина аналеми становить 7,7°.

Історія[ред. | ред. код]

Аналема на старовинному глобусі. Музей глобусів (нім. Globenmuseum), Відень

Зображення аналеми часто трапляється на старовинних глобусах та мапах.

Аналемою також називали особливий вид астролябії і сонячний годинник, на якому позначався зодіак. На такому приладі можна було за допомогою довжини тіні визначати входження Сонця в різні знаки зодіаку й тривалість світлового дня.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Шевчук О. Г. Аналема // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2. 28.05.2021. Дата звернення: 15.02.2022

Посилання[ред. | ред. код]