Амброджо Пелагаллі — Вікіпедія

Ф
Амброджо Пелагаллі
Амброджо Пелагаллі
Амброджо Пелагаллі
Особисті дані
Народження 15 лютого 1940(1940-02-15)
  П'єве-Порто, Італія
Смерть 25 березня 2024(2024-03-25) (84 роки)
Зріст 172 см
Вага 71 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1954
1955-1959
Італія «Мандзоні»
Італія «Мілан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1959–1960 Італія «Мілан» 1 (0)
1960–1961   Італія «Аталанта» 33 (0)
1961–1966 Італія «Мілан» 117 (1)
1966–1967 Італія «Аталанта» 31 (4)
1967–1968 Італія «Рома» 27 (0)
1968–1970 Італія «Аталанта» 58 (0)
1970–1973 Італія «Таранто» 107 (0)
1973–1974 Італія «П'яченца» 16 (0)
1974–1975 Італія «Медезе» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959–1960 Італія Італія U-21 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1971 Італія «Таранто»
1974–1975 Італія «Медезе»
1975 Італія «Саннаццарезе»
1975–1976 Італія «Павія»
1979–1980 Італія «Дертона»
1981–1983 Італія «Пергокрема»
1983–1984 Італія «Бриндізі»
1985–1987 Італія «Мартіна-Франка»
1987–1990 Італія «Дертона»
1990–1991 Італія «Мантова»
1991–1992 Італія «Вастезе»
1992–1993 Італія «Ольтрепо»
1996 Італія «Кремаперго»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Амброджо Пелагаллі (італ. Ambrogio Pelagalli; 15 лютого 1940, П'єве-Порто-Мороне — 25 березня 2024) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Мілан», а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 15 лютого 1940 року в місті П'єве-Порто-Мороне. Вихованець «Мілану», з яким здобув перемогу в двох Турнірах Віареджо (1959 і 1960)[1]. У Серії А дебютував у віці 20 років, 29 травня 1960 року в домашній перемозі над СПАЛом[2], який так і залишився для футболіста єдиним в тому сезоні і після його закінчення Амброджо віддали в оренду до «Аталанти». Повернувшись до табору «россонері», Пелагаллі став незмінним гравцем основи на п'ять сезонів. За цей час виборов титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА.

1966 року Пелагаллі переходить в «Аталанту», де провів один сезон, після чого відправився в «Рому» на прохання тренера Оронцо Пульєзе[3]. Тут проводить один сезон. Після закінчення чемпіонату Пелагаллі повернувся в «Аталанту», де провів ще 2 роки.

Після цього півзахисник три роки виступав у Серії В за «Таранто», де 1971 року навіть недовго був граючим тренером після звільнення Коррадо Вічіані[4]. У стані «россоблу» він провів загалом 107 ігор. 1973 року вирушає до Серії С, де виступає один сезон за «П'яченцу»[5]..

Завершив професійну ігрову кар'єру у аматорському клубі «Медезе», де був капітаном і граючим тренером команди. Загалом за час своєї кар'єри він провів в цілому 235 матчів і 6 голів в Серії А і 139 ігор в Серії В.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 19591960 років залучався до складу молодіжної збірної Італії[6]. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах і здобув перемогу в Середземноморських іграх 1959 року[7].

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1960 року у Римі, де італійці зайняли 4 місце.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після роботи граючим тренером у «Таранто» і «Медезе» Пелагаллі продовжив працювати тренером, очолюючи низку нижчолігових команд, але серйозних результатів з ними так і не досяг. Останнім місцем тренерської роботи Пелагаллі був клуб «Кремаперго» з Серії С2, головним тренером якого Амброджо був недовго у 1996 році[8].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1961–1962
«Мілан»: 1962–1963

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Profilo su Magliarossonera.it. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 12 жовтня 2016.
  2. Pelagalli, vita da mediano «Quella finale col Benfica» [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], La Provincia Pavese, 20 maggio 2013, pag.30
  3. Profilo su Enciclopediagiallorossa.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
  4. Taranto 1970—1971 [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.] Xoomer.virgilio.it
  5. Rosa 1973—1974 [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Storiapiacenza1919.it
  6. I nazionali [Архівовано 4 червня 2018 у Wayback Machine.] Storiapiacenza1919.it
  7. Convocati i calciatori per i Giochi del Mediterraneo, L'Unità, 15 settembre 1959
  8. Il 'Pela': «Crema, torna al Voltini», La Provincia, 5 marzo 1996, pag.42

Посилання[ред. | ред. код]