Алі ібн Хаммуд ан-Насир — Вікіпедія

Алі ібн Хаммуд ан-Насир (*д/н — 22 березня 1018) — 6-й халіф Кордови у 1016—1018 роках. Засновник династії Хаммудідів.

Походив з берберського роду, ймовірно родинні династії Ідрисідів. У 1010—1013 роках брав участь у боях з Мухаммедом II та Гішамом II на боці Сулаймана, що у 1013 році став новим халіфом. В нагороду за звитягу у 1013 році призначається валі (губернатором) Сеути. Скориставшись заворушеннями, що розпочалися в халіфаті, Алі захопив Танжер, передавши його в управління братові аль-Касіму. У 1017 році захопив міста Альхесірас і Малагу.

У 1016 році рушив на столицю халіфату Кордову, захопив її, стратив халіфа Сулаймана. Після цього його оголошено халіфом з особистим титулом ан-Насир лі-дін Аллах («Захисник релігії Бога»). Намагався справедливістю й неупередженістю привернути на свій бік усі верстви населення. Водночас призначив свого брата Аль-Касім аль-Мамуна валі (намісником) Севільї.

Втім незабаром почалася агітація представників поваленої династії Омеядів. Відбулося суцільне збурення військовиків та населення. В результаті владу ан-Насира була повалено. Його самого вбито 22 березня 1018 року. Владу перейняв Абдаррахман Омеяд.

• Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink, München 2005, ISBN 3-7705-3075-6
• André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)

1. ↑ ^{а б в г} الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 4. — С. 283.
   d:Track:Q113504685d:Track:Q3820d:Track:Q12211250d:Track:Q17057004