French
DeutschАль-Мансур Абу Бакр — Вікіпедія
| Аль-Мансур Абу Бакр араб. الملك المنصور سيف الدين أبو بكر بن محمد | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1340 — 1341 | |||
| Попередник: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Спадкоємець: | Куджук аль-Ашраф | ||
| Народження: | 1321 Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: | 1341 Кус, Кена, Єгипет | ||
| Країна: | Єгипет | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Мухаммад I ан-Насір | ||
| Мати: | Нарджис | ||
Аль-Мансур Сайф ад-Дін Абу Бакр ібн Мухаммад (араб. الملك المنصور سيف الدين أبو بكر بن محمد; 1321–1341) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Перед смертю Мухаммад I ан-Насір змусив своїх емірів присягнути в тому, що вони будуть віддано служити синам султана. Абу Бакр народився 1321 року й залишився у хроніках як щедрий, дружній, але амбіційний юнак, якого ще за свого життя Мухаммад бажав зробити своїм наступником. Еміри обрали Абу Бакра султаном за згодою його старшого брата Ахмада, який у той час перебував у Кераку (сучасна Йорданія). Окрім Абу Бакра у султана Мухаммада від наложниці Нарджис було ще двоє молодших синів - Рамадан (помер 1343 р.) та Юсуф (помер 1346 р.).
Відсутність зовнішньої загрози призвела до формування внутрішнього конфлікту, що, зрештою, привів до повалення султана. Таким чином, Абу Бакр був усунутий від влади за два місяці після вступу на престол. Його замінив його семирічний брат Куджук аль-Ашраф, однак реальним правителем Єгипту став Каузун (один з ватажків змови) та його прибічники. Після відсторонення від влади Абу Бакр був ув'язнений в місті Кус, що в Верхньому Єгипті, разом з кількома своїми братами, а через два місяці його стратили за наказом Каузуна.
Джерела[ред. | ред. код]
- Abu l-Fida: Muchtasar tarich al-baschar
- Al-Maqrizi: As-Suluk li-marifat duwal al-muluk, Dar al-kutub, 1997
- Al-Maqrizi: Kitab al-Mawaiz wa-l-itibar bi-dhikr al-khitat wa-l-athar, Maktabat al-adab, Kairo 1996, ISBN 977-241-175X.
- Ibn Taghribirdi: An-Nudschum az-zahira fi muluk Misr wa-l-Qahira, al-Hay'ah al-Misrehyah 1968 (übersetzt von William Popper: History of Egypt, 1382–1469 A.D., University of California Press, 1954)
- Jörg-Dieter Brandes: Die Mameluken — Aufstieg und Fall einer Sklavendespotie. Thorbecke, Sigmaringen 1996, ISBN 3-7995-0090-1.
- Doris Behrens-Abouseif: Cairo of the Mamluks. A History of the Architecture and its Culture. Tauris, London 2007, ISBN 978-1-8451-1549-4.
- Henry G. Bohn: The Road to Knowledge of the Return of Kings, Chronicles of the Crusades, AMS Press, 1969
- Urbain Bouriant: Description topographique et historique de l'Egypte, Paris 1895
